Пригоди гномів. Знайомство<span>У старому і дуже великому лісі, де жило багато різних тварин, а дерева у спекотний день перетворювались на велетенські парасольки, що не пропускали промінчики вниз.І лише на галявинах, де дерев не було, яскраво світило сонечко, даруючи лісовим мешканцям своє тепло.От біля однієї великої галявини ріс старий дуб, але він ще залишався могутнім деревом.Саме там і влаштували собі домівку брати-гномики. Хатинка була невеличкою, але вигляд зовні мала дуже охайний. Всередині ж було лише кілька кімнат - кухня, вітальня і спальня. Ой, а ще велика комора, де брати тримали свої запаси.Всі вони мали цікаві імена.Найстаршим братом був Боркотун. Ні, він не був злим братом, ае все йому не подобалось, у всьому він бачив якісь вади, ось тому й називався він Боркотуном.Далі йшов брат Пихатий. І ця риса його характеру не була б такою поганою, але пишався він лише собою.Наступний брат - Бешкетник. Ох, і непосидющий він був! І дня не проходило без його витівок.Четвертим братом був Лінивець. Цей на відміну від інших міг цілими днями спати і нічого не робити.Молодший брат Нечупара ніколи не мився, а одяг його не прався місяцями. Щоб уникнути неприємного запаху, брати раз у місяць обливали Нечупару відром води з голови до ніг. Добре, що поруч був невеличкий струмочок.не пощастило і двом наймолодшим братам бути добрими. Одного з них звали Прожорою, а іншого - Жаднюгою.Та, як би це не здавалось дивним, всі вони уживались.Ну, іноді бували якісь маленькі суперечки, але це нічого не значило.</span><span>
</span>
Павлуша – найкращий друг іншого головного героя повісті Івана на прізвисько Ява. На відміну від Івана, Павлуша був більш спокійним і врівноваженим, що, звичайно, допомагало парочці двох цих друзів домагатися успіху і прославляти себе на всю невелику, але дуже жваву Васюківку. Він точно так же, як і Іван на прізвисько Ява, Павлуша був дуже активним, грайливим, розумним і кмітливим. Але при цьому він був досить серйозним хлопчиком, що відрізняло його від Яви. Проте, Павлуша Завгородній завжди, що б не придумав Ява, підтримував його і допомагав йому втілити в життя всі ті цікаві плани, які у них були. Причиною тому не тільки серйозний і врівноважений характер Павлуші, але і те, що цей хлопчик хотів стати пілотом, коли виросте. Розкрити образ Павлуші також можна завдяки його спільним діям з Ванею. Як відомо зі змісту повісті, хлопчики навряд чи колись мали такі наміри, в рамках яких вони могли комусь нашкодити. Тим не менш, іноді це все-таки відбувалося, оскільки недолік життєвого досвіду і невміння вести деякі справи змушувало допускати їх прикрі помилки, виправити деякі з яких завжди було досить складно.
Як часто люди роблять добро, і чи варто його робити? Звичайно варто! Завдяки йому наш світ стає щасливішим і прекраснішим, він наповнюється любов'ю.
Але робити добро потрібно від усього серця, і тільки в цьому випадку воно буде приносити радість іншим.
Чому люди повинні робити добро? Добро робить людей сильнішими і щасливими. Добро вчить піклуватися про свого ближнього, і не забувати про те, що навколо нас дуже багато людей, які потребують нашої допомоги.
Часом, зробити добру справу зовсім нескладно, але тим не менш не багато хто хоче її робити, але ж воно принесло б більше радості та любові іншим.
Допомагаючи один одному, ми робимо добро, якщо хтось просить про допомогу потрібно допомогти. Допомагаючи іншим, ми допомагаємо самим собі.
Робити добро треба від усього серця, тоді ці справи будуть приносити усім радість.
Як часто люди роблять один одному добро? У нашому сучасному світі багато людей не знають, що значить робити добро. Всі зайняті своїми проблемами, їх не цікавлять проблеми інших. Це говорить про егоїзм людей, вони не відчувають навколишній світ, не помічають його. Якщо ви не помічаєте, то й не помічають і вас. І якщо допомагаєте ви, то будуть допомагати і вам. Все в світі взаємопов'язане, ну а точніше, що посієш, те й пожнеш.
Найбільше мені сподобалася поезія "Крила".Адже у цій поезії Л.Костенко уособлювала усі ті чесноти,що роблять людину Людиною. Письменниця стверджує: кожна Людина має крила!