Вакула-коваль – головний герой повісті, що відкриває другу частину “Вечорів”.В. закоханий у вередливу дочку багатого козака Корния Чуприни, чорнооку сімнадцятилітню Оксану. Та в кепкування вимагає добути для неї черевики(туфельки), які носить сама цариця, – інакше не вийде заміж за В.; коваль біжить з села з наміром ніколи в нього не повертатися – і випадково прихоплює мішок, в який його мати, сорокарічна відьма Солоха, сховала залицяльника-біса, коли нагрянули до неї інші кавалери. Повторивши сюжетний хід повести про св. Иоанне, архієпископові Новгородському, і св. Антонії Римлянине, В.умудряється осідлати біса і, погрожуючи тому хрестом, вирушає в Петербург. Змішавшись з натовпом запорожців, проникає в палац; випрошує у Катерини Великою царські черевики. Тим часом злякана Оксана устигає без пам’яті закохатися в коваля, даремно нею скривдженого і, може трапитися, втраченого назавжди. Черевики доставлені, але весілля відбулося б і без них.Від сцени до сцени тональність оповідання все м’якша, все глузливіша; образ “світового зла”, з яким належить упоратися ковалеві, все несерйозніше. Розв’язуючи мішок з бісом, В. задумливо вимовляє: “Тут, здається, я поклав струмент свій”; і насправді – нечистій силі належить послужити “струментом”
<span>1.Федько -розбишака 2.Толя-нежная ребенок 3.Повiнь на реке 4.Задум Федько 5.Успiшне его выполнения 6.Толя решил повторить проход Федько 7.Смiливий поступок Федька 8. "Благодарность" Толи 9.Смерть Федько</span>
Цікавим і має бути багато додаткового матеріалу
Картата
========================================
Я росту й розвиваюся. Отже, завтра я буду вже не такий, як сьогодні. Згодом я ще більше виросту, змужнію, мої м"язи стануть сильними, бо я над цим працюю. Безумовно, я порозумнішаю, бо для цього я вчуся у школі, а також багато читаю корисних і розумних книжок. Завтра, як і нині, у мене будуть хороші й вірні друзі, з якими мені цікаво і весело розважатися. Завтра я стану дорослим і зможу зробити багато корисного своїм близьким, сім"ї та Батьківщині.