На мою думку, Івась після зустрічі зі своїм батьком ніколи вже не зустрічав його.Але з часом він все ж таки дізнався ,як вчинив його рідний батько з ним і з Катериною.Після того Івась став ще більше зневажати москалів.Можливо він і поїхав би помститися батькові за такий егоїстичний та жорстокий вчинок. Хлопець пішов би до Запоріжжя у козаки, і там ще більше відстоював міцний дух нашого народу.
Люди здавна помітили що птахам нелегко живеться в суворих умовах зими. люди знали що птахи дуже корисні адже вони вбивають багато паразитів та інших комах. тому люди вирішили підгодовувати птахів щоб вони не помирали і саме для цього вони придумали годівничку для птахів. Без сумніву, турботою про птахів варто перейматися не лише у період гніздування. Зима - найважчий час у житті пернатих. З кожних десяти дрібних птахів весну після суворої зими вдається зустріти тільки одному. Найсприятливіші умови для перезимівлі птахів створюються саме в населених пунктах завдяки м'якішому мікроклімату і можливості скористатися часткою продуктів, якими запаслася людина. Такі обставини намагаються використати Не лише завсідники міст - горобці, голуби, воронові. До міських парків, осель людини взимку горнеться багато інших птахів: дятли, дрозди, жайворонки, підкоришники, омелюхи, вівсянки та інші. Вони шукають тут порятунку від голоду. Цієї пори вдається краще роздивитися тих птахів, які не використовують штучні гніздівлі, гніздяться відкрито і тримаються потайки у сезон розмноження. Задовольнити пташині потреби зовсім неважко. Найвигідніше, з погляду людини, використати для підгодівлі великорозмірне насіння - соняшника, кавунів, гарбузів, кабачків, динь, огірків. Пам'ятайте, що соняшникове і гарбузове насіння, як і усе інше, птахам дають несмаженим. Щоб полегшити здобування зернятка з-під міцної оболонки, насіння згаданих городніх культур треба перед викладанням подавити чимось твердим, наприклад покачати по ньому скляною пляшкою. Насіння кавунів краще побити невеликим молоточком, бо його оболонка дуже міцна. Птахи менше витрачатимуть енергії на порання з давленим насінням. У намаганні розклювати нерозколоту оболонку вони іноді дуже травмують собі дзьоба. Найкалорійніше з сухих рослинних кормів - насіння соняшника і коноплі, а найзбалансованіше за поживністю - зерно вівса, проса, суміші насіння різних трав. Для підгодівлі багатьох птахів, які у нас зимують, треба обладнувати годівниці. Не варто забувати, що усі деталі годівниць слід робити з матеріалів, які не розмокають. Вигляд годівниць цілком залежить від вашої фантазії. Мало не класичною рухливою конструкцією до останнього часу були паперові пакети з-під молочних продуктів, які підвішують на мотузці до тонких гілок. Тепер подібні годівниці можна робити з поширенішого матеріалу - пластикових пляшок. Найчастіше такі кормові пристрої відвідують синиці, бо легко тримаються на речах, що розгойдуються. Вони ж залюбки поласують і салом, підвішеним на дротині або мотузці. Птахам слід викладати тільки несолоне сало. Скуштують сала і дятли. Для них та інших птахів треба, щоб годівниця була у вигляді невеликого майданчика, на який можна на якийсь час впевнено присісти. По краю тонкої дошки або фанери доцільно набити невисокий бортик, щоб корм менше розсипався. Зверху на стійках влаштовують накриття від опадів. Окрім сухих кормів, у годівницю можна класти і м'які корми - різні прісні каші, свіжі яблука, розмочені сухофрукти, до яких дуже ласі дрозди. Якщо ви заздалегідь заготовили ягоди калини, то їх можна розвісити навколо годівниці, вони обов'язково привернуть увагу омелюхів і снігурів. Годівниці треба оглядати регулярно: змітати сніг і лушпиння, пташиний послід, а потім викладати нові порції корму. Рідше потрійно поновлювати запаси корму в годівницях-автоматах. Зверху де-рев'яний контейнер такої годівниці, зробленої з дощок, надійно закриває кришка на петлях. Скошений назовні верхній край контейнера гарантує, що кришка не відкриється навіть при сильному вітрі. Внизу між передньою стінкою і горизонтальним майданчиком залишають щілину завширшки 1 см, через яку суха насіннєсуміш поступово висипатиметься в міру того, як птахи її споживатимуть. Простішою у виготовленні, але трохи трудомісткою для обслуговування є годівниця-автомат, зроблена з пластикової пляшки. Принцип її роботи такий самий, як і в дерев'яної. Пляшка кріпиться до вертикальної планки за допомогою клейкої стрічки. Щоб заново наповнити годівницю насінням, стрічку обрізають. Заповнену пляшку примотують знову. На майданчик такої годівниці можна періодично викладати і м'який корм, щоб розширити коло птахів, які можуть скористатися вашою турботою. Перші птахи біля годівниць з'являються ще до настання холодів. Великі синиці починають цікавитись місцями, де можна знайти поживу, вже з середини жовтня, коли ще триває осіння міграція багатьох птахів. З цього часу і до настання морозної пори, до промерзання землі й виникнення снігового покриву підгодовування має бути помірним. Корм можна викладати не щодня і в кількості, яку птахи швидко з'їдають. Вони добре запам'ятовують місця розташування годівниць, час від часу до них повертаються і можуть біля них затримуватися довше, ніж звичайно.
<span>Источник: </span><span>http://5fan.ru/wievjob.php?id=35673</span>
Я дуже люблю весну. Вона приносить із собою тепло. Поступово природа повертається до життя після зимової сплячки. Чорна земля вкривається зеленою травою, з’являються квіти, на деревах розпускається листя.
У нашому селі весна дуже гарна, особливо, коли заквітають сади, бо сади в нас густі, з численними плодовими деревами. Весна – це час пробудження природи та початку польових робіт. Люди починають засаджувати городи, худобу виводять пастися на луги. На поля виїжджають комбайни та сіялки, цілий день чутно їхнє гудіння.
Сходить лід з річки, що тече край села, і люди починають рибачити. У лісі, що знаходиться поруч із селом, у травні повно грибів, всі приносять додому повні відра. З неприємностей, що приносить із собою рання весна, це розмиті земляні дороги. Неможливо пройти вулицею та зберегти взуття чистим. Та зрештою все підсихає.
З весняним теплом до села повертаються птахи. Звідкись вилазить мошкара, гудуть бджоли на пасіках. У цей час всі жителі села дуже бояться, щоб не трапилася гроза та не повибивала пилок з квітів, бо тоді сади не дають врожаю. А коли дерева оцвітають, дощу радіють, бо він живить землю та допомагає рости усьому, що посаджали.
Навесні ми все більше часу проводимо на відкритому повітрі – працюючи чи гуляючи. День стає довгим, погода приємною, заняття різноманітними. Особливо сильно хочеться бути на природі – у лісі чи на річці, бо саме там прихід весни відчувається найбільш яскраво.
<span>
<span>
</span></span>
«…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»;
«Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе
загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по
своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда
пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься
жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;
«…під боком живе панок Смоквинов, мотається туди й сюди, заложив і
пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть
землю… Ай, кусочок же! Двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана,
ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;
«Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю,
що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;
«Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав
чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;
«Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!»;
«Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає…
«Застав його (Романа) коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться»;
«Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»;
«…бере і в свого, і в чужого»;
«Лупи та дай»;
«…робітники та собаки надворі повинні буть»;
«Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового»;
«Обікрали… ограбили…Пропала земля Смоковникова!.. Краще смерть, ніж така потеря!»;
«Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю» (Калитка — Роману);
«Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево
давай, на біса терять гроші: женися на Пузирівні — сам наплодиш
завідських свиней»;
<span>«Хоч би молились (робітники), а то стоїш, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи».</span>