Як подивитися на цю ситуацію але у здійсненні своїх прав і свобод кожен має підлягати лише до таких обмежень, які передбачені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги для прав і свобод інших, а також з метою забезпечення справедливих вимог моральності, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. В такому випадку , коли захист прав однієї групи людей може само по собі спричинити обмеження прав інших. Таке слід відокремлювати від вищезгаданих випадків обмеження прав. Не завжди легко розпізнати такі випадки.
Ось і настала золотава осінь. Листя вже впало з дерев покрило собою усю землю, майже усі птахи відлетіли у вирій. Усе навкруги готується до зими. Багато тварин і комах збирають усі свої запаси у домівках. Усі дерева, немов, политі золотими та червоними фарбами. Де-не-де з'являються гриби. Часто ідуть дощі та зливи.Я так люблю осінь, вона немов би мене чарує своєю красою.
Ответ:
какое задание можно подробнее
1. жив Хитрий лис.
2. Гординя тварини.
3. Обіцянка хитрого лиса та похід до міста.
4. Втеча від собак.
5. Порятунок у діжці.
6. Синій Лис.
7. Хитра видумка.
8. Цар тварин.
9. Концерт у лісі та викриття Лиса.
<span>10. Сумний кінець для Микити.</span>
Поява поезій «Чайка на крижині» та «Крила» пов’язана з перебуванням
поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та
міркуваннями про смисл життя людини, ЇЇ призначення на землі. Лірична
героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає
весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку:
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б’ючись об каміння берегове…І нарешті по Одрі - темній, широкій
На останній крижині самотня чайка пливе. Крижина тонка й прозора, але
чайці байдуже, вона не боїться загибелі в темних водах холодної річки,
бо може злетіти будь-якої миті:
- Дивна людино! Я ж маю крила, Нащо крилатим ґрунт під ногами?
Це спостереження спонукало жінку до роздумів про смисл життя людини. Я
думаю, що є щось спільне між ліричною героїнею та чайкою: може,
самотність, а може, «крилатість». Адже й людина має крила, але, як птах,
не літає, бо людські крила зроблені не з пір’я.
Поезія «Крила» продовжує основну думку вірша «Чайка на крижині» про крилатість людини:
А як же людина? А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має.
Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість,
поривання, вірність у коханні, довіра, працьовитість, щедрість,
поетичність, надія, мрія, тобто усе найкраще, чим ми живемо. Життя
безкрилої людини, котра не вміє мріяти, сіре й нецікаве. Вірш
побудований на рефренах, на переліченні та протиставленні, короткому й
чіткому вираженні думки.
<span>Читаючи поезії Л. Костенко, я задумалась над символічним значенням
людських крил. Чим дорослішою стає людина, тим і крила її стають
більшими. Для чого людині потрібні крила? Хіба вона літає? Так. Людина
літає не тільки уві сні. Крила - це те, що ми називаємо духовністю. Чому
ж тоді людина має крила, а не може полетіти? Мені здається, це залежить
у більшій мірі від неї самої, її прагнення, бажання, наполегливості. Тому кожен повинен прагнути до
самоствердження, самопізнання, розвитку найкращих душевних якостей,
подолання життєвих труднощів у сучасному житті, а в цьому допоможуть
наші крила.</span>