1 Разделить все слова на склады
2 Поставить во всех словах упор (наголос)
3 Разделить на Ямб и Хорей
Бо у його документах було написано не БОруля, а БЕруля
Тема: зображення природи у всій її красі, заклик до бережного стану, до всього живого на землі. Ідея: ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи та всього живого. Основна думка: » Треба в житті любити гаряче і багато…» Художні засоби вірша «Бачиш: між трав зелених» афоризми: «Треба в житті любити гаряче і багато»; порівняння: «як грудочки, пташата…»; вставні слова: «може», «кажеш»; епітети: «сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву!» риторичні оклики та запитання: »Що ти?! А руки? Серце?! Куди заховати їх?!» пестливі слова: «пташата», «грудочки», «маленьким». кільцеве обрамлення — композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні строф, рядків: «…Бачиш: …, як грудочки пташата…». Вірш пройнятий гуманізмом, любов’ю і бережливим ставленням до природи. Автор задає риторичне питання: «А руки?! Серце?! Куди заховати їх?!» Справді, якщо людина байдужа до краси навколишнього світу і не має в серці «любові й хисту» до природи, то навіщо їй серце?
Ответ:
Дракон ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого способу життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші. Цілими днями просиджував у печері, тільки вночі виповзав на прогулянку, і через те ніхто й не підозрював про його існування. Але якось він серед ночі забрів до густелезного лісу, проблукав у ньому до світанку й, коли вже повертав назад, натрапив у гайку біля річки на чиюсь хатину, з-за хатини чулося лунке гупання. Дракон спинився й зацікавлено почав наслухати.
(з твору "Місце для дракона")
Ліса семирічна дівчинка, який приснилися пригоди в підземній Країні
чудес і Зазеркалье, де вона зустрілася з різноманітними казковими й
фантастичними персонажами, що живуть по своїй особливій логіці й увесь
час озадачивающими розумну юну викторианку. Будучи втіленням всіх
дитячих викторианских чеснот: чемності, привітності, скромності,
стриманості, серйозності, почуття власного достоїнства, А. одночасно
зберігає в собі ту безпосередність і щиросердечну відкритість, які так
цінував у своїх маленьких подругах боязкий і заїкуватий оксфордский
професор математики Доджсон. Мир нонсенсу, куди попадає А., часто дратує
її, дивні персонажі, з якими вона зустрічається, як правило,
причепливі, дратівливі й уразливі, однак їй вистачає здорового глузду,
щоб примиритися із ситуацією, зуміти перевести розмова на іншу тему,
дивуючись чудності миру, що відкривається перед нею, одночасно приймати
його таким, як він є. Адже незважаючи на всю його чудність і гадану
нез'ясовність, у світі Чудес і Зазеркалья царює своя бездоганна логіка.
Це мир, де все розуміється буквально, де метафора втрачає свого
переносного значення, де між омофонами немає ніякої значеннєвої границі,
у результаті чого каламбур таким навіть не відчувається, де парадокс
виявляється результатом бездоганної логічної побудови. У забавних же
пародійних віршах, рясно встречающихся в тексті, у знайомих по оригіналі
логічних і граматичних зв'язках раптом виявляються зовсім інші, а те й
просто безглузді слова. (Скажемо, замість відомих рядків: «Ти мигай,
зірка нічна! / Де ти, хто ти, я не знаю» ми читаємо: «Ти мигаєш, пугач
мій, / Я не знаю, що з тобою».) Математикові й логікові К. виявився дуже
близький дитячий погляд на дійсність, не обтяжений культурною
традицією, що створює складну систему еліпсів, умовчань, умовних
побудов, історично придбаних значень, висновків, що давно втратили
зв'язок зі своїми посилками. Багатозначність живої мови, той факт, що
при висловленні різних суджень багато чого варто тримати в «розумі»,
співвідносячись із цілою системою культурних умовностей і неписаних
правил, далеко не відразу, як ми бачимо із численних записів дитячих
розмов «від двох до п'яти», входить у свідомість дитини. А., що
перебуває на полпути від цього дитячого стану первісного хаосу,
утримуваного лише вигадливою логікою, до культурно впорядкованого
космосу дорослих, виявляється в результаті відкрита й першому (адже
Країна чудес і Зазеркалье це всетаки саме її сон), і другому (свої
судження про побачений вона вимовляє з погляду загальноприйнятих норм
свого часу).