Я вважаю , що через років 500 на землі кухарів, лікарів, вчителів не буде. Адже, їх замінять роботи.
Екологічна проблема не зникне.
Живучи в наш складний час, спостерігаючи за життям свого народу і усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому.
А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до одного і того ж рішення.
Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє.
На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.
Тема вірша: зображення казкової краси морської тиши, коли в морі ледве шлюпочуть хвилі і сяє сонечко.
Ідея вірша: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі.
В тот сезон Ветер был суровым. «Почему у меня нет друзей?» – бурчал Ветер. Луна дружит со Звёздами, Туча с Дождём, Рыбы с Водой. Только у меня нет друга.
Сел на бугорок Ветер и загрустил. Смотрит – рядом цветок стоит, и как будто ему тихонечко помахивает. Присмотрелся Ветер к цветку. Крупные лепестки красного цвета, тоненький стебелёк, листочки прижаты к цветку.
— Как тебя зовут, цветочек?
— Меня зовут Ветреница, — ответило растение. Очень удивился Ветер. Имя Ветреница напомнило Ветру его собственное имя.
— Мы живём в семействе лютиковых, — ответила Ветреница. — А назвали нас так потому, что мы при малом ветре начинаем трепетать, наши цветы на тоненьких стебельках покачиваются даже от слабых порывов.
Ветер почувствовал в Ветренице родственную душу.
— Давай дружить, — предложил Ветер.
Ветреница обрадовалась, ведь ей так нравилось красиво покачиваться от нежного дуновения Ветра. А главное, ей тоже хотелось иметь друга!
Яросла́в Володи́мирович[2] (983 / 987 — 17/20 лютого 1054) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Князь ростовський (988–1010) і новгородський (1010–1034). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької княжни Рогнеди[3]. 988 року, за наказом батька, став намісником у Ростові. Святий благовірний князь, що шанується православними.
Працьовита, щира, слухняна, добра, весела, смілива, охайна, ввічлива, небайдужа, лагідна.