Пропоную скласти такий акровірш про зиму українською:
Сипле сніг,
кругом все біле,
Нерухоме все, заледеніле.
<span>І радіють
хлопчики й дівчата. </span>
<span>Гайда, діти, швидко на
санчата. </span>
В цьому аквровірші перші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово СНІГ.
<span>У кожної людини є життеві
цінності, у мене теж є. Моя цінність-кохання. Мені дуже подобається , коли між
людьми є взаємне кохання. Не усі можуть знайти і розпізнати справжнє кохання.
Ті, що не знайшли його, можуть прожити все життя самому, а ті, що не змогли
розпізнати, живуть з ,,коханою» людиною.
Мені подобається у творі Михайла Коцюбинського ,,Дорогою ціною» ті моменти у
яких Соломія готова була віддати життя
за Остапа, але це були навіть не моменти, про це був весь твір. Мені дуже
трагічно, що Соломія у кінці твору померла, адже вона так любила Остапа пораненого на собі тягла, доглядала за ним, заробляла гроші і все для Остапа.
Кохання між Соломією і Остапом було справжнє.</span>
<span>ой смійтеся дівчатонька тай ви молодиці посіяв я файку жита а цибух пшениці
..</span>
Автор твору пише свой твори для читача який їх читає. У творх він іноді може спілкуватися з читачем але це не можна назвати діалогом.