Тому, що він зробив для свого народу багато чого, він навіть віддав за нього життя. Для князя був головним народ, а потім вже влада
<span>Украї́нські наро́дні ка́зки — популярний фольклорний жанр (фольклор — «народна мудрість»). В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття. У казках також знайшли відображення важливі історичні події. Казки мають повчальний характер, і в них завжди є певна мораль. Одні казки виховували любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і Батьківщини в цілому. Є також гумористичні і сатиричні твори, які не мають педагогічного характеру. Але попри те, що різні групи казок відрізняються темами і формою, ідеї у них подібні. Усі вони прославляють мудрих, хоробрих та кмітливих і засуджують зрадливих, ледачих і підступних. Також герої різних казок дуже схожі своїми портретами.</span>Літературна казка — це авторський художній твір, прозовий або віршовий, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, у якому змальовуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Літературна казка здебільшого орієнтована на дітей. У ній неймовірне чудо відіграє роль сюжетотвірного фактора, служить вихідною основою характеристики персонажів.<span>Фольклорний канон по-різному зберігається в літературній казці, що не робить цей жанр чимось винятковим, оскільки будь-який художній текст, і передусім прозовий, розвивається на основі змішаних явищ писемності і фольклорних джерел. Літературна казка включає в себе ознаки різноманітних жанрів, що в цілому притаманне літературі романтизму. Адже саме в цей час утверджується нове співвідношення жанр – автор, коли художня свідомість перестає бути традиціоналістською. Жанрове самовизначення художньої свідомості для автора „стає не вихідною точкою, а підсумком творчого акту. Жанр пізнається важче, ніж раніше”. Усе сказане властиве і літературній казці, яка може зближуватися з романтичною поемою і фантастичною повістю, але завжди залишається самостійним жанром.
</span>
Зульфат та Наталя Миколаївна поховали Климка.Вони приходили кожні вихідні на могилу і згадували того чудового ,усміхненого відмінника,друга.Вони пережили війну і тепер уся країна реконструювала будинки .Зульфат виріс, а разом з ним виросла й "маленька" Оля.вона поступила до Київської академії і закінчила її з відзнакою!
Автор: Борис Грінченко
Назва твору : Доки?
Рік написання 1881
Жанр: громадянська лірика
Тема : роль праці в житті людини.
Ідея: закликає народ до праці, показує, що щирим робітникам завжди шана і подяка.
Характер : веселий, бадьорий , оптимістичний, бойовий.
Проблематика : "Для чого нам потрібна праця ? "
Епітети: довгий той шлях і важкий, діло святеє.
Риторичні оклики: "Долю онукам дамо!"
Анафора : "Ми на роботу на світ народились, Ми для борні живемо !"
Віршований розмір : дактиль
Спосіб формування : Перехресне