Климко вдачно дійшов до свого помешкання, де б його зустріла Наталя Миколаївна із Зульфатом. Невимовна радість, щастя — все, що відчували би тоді в той момент вчителька Климка з його другом. Адже, вони були б дуже раді знову бачити Климка поруч, такого ж синьоокого, гарного та завжди усміхненого, хоч і із розпатланим волоссям. Я б закінчив/закінчила цей твір описом того, що і Зульфатом, і Наталя Миколаївна, і Климко зрозуміли би, що, головне — те, що вони разом.
Можно було б зробити часовий перебіг, тобто, перенестися на кілька років вперед, де війна б закінчилася, а ця трійка з маленькою Олею була разом.
“Я(Романтика)” Миколи Хвильового
Легенда про собаку
Прадавні українці вважали, що собаку створив диявол з глини, ще й без шерсті. А от хутром нашого вірного друга нагородив уже Господь Бог. Було це так. Зліпив Бог людину з глини і поставив сохнути, наказавши собаці стерегти її, а Сам пішов Собі. Ось собака стеріг, стеріг, замерз і заснув (він тоді голий був, без шерсті). Йшов мимо чорт, угледів людину, роздер навпіл її груди, нахаркав туди, тоді склав, як було, і знову поставив. Повертається Бог. Удмухнув у людину безсмертну душу, а людина раптом почала харкати. Бог тоді до собаки: - Як же ти не встеріг? - А я, - каже, - Господи, замерз, та й заснув. Дай мені шерсть, тоді вірно стерегтиму. Бог дав йому після того шерсть, а людина так і зосталась назавжди вже з харкотинням.
"Лінива до розпуки, пленталася цілими днями бездільно по селу, балакаючи так оглядаючи все, що впадало їй в очі, особливо ж дріб, або ставала там, де газдині білили полотна, щоб опісля, при відповідній нагоді, з одного або другого затягнути незамітно під пахву". " Сором нам робиш, Саво! Ти любиш дівчину пусту, що на неї ні один порядний хлопець не глядить, що її ніхто порядний за жінку не візьме. Вона погана волошка, циганка. Дивися на її зуби і на її рот! Як клубку з м`яса стоять їй в лиці! Чи вона чим причарувала тебе7 Дивися, яка вона погана! Чоло волоссям заросло, а очі, як у чорниці або у голодної собаки.
Написати твір"так я буду через ці сльози сміятися" за твором Лесі Українки