Ответ: а вариантов ответа нет?
Объяснение: Основні сюжетні лінії роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні":
⇒ лінія Чіпки: життєвий шлях, шукання. Ця сюжетна лінія розкриває історію життя чоловіка, який обрав стежку аморальності та легкого збагачення. Народившись у матері, яка не бажала дитину, Чіпка поступово виростає в атмосфері ненависті до жінки, яка його народила. Згодом героя спіткали абсолютна деградація, вбивство та каторга.
⇒ лінія Максима: вибір життєвого шляху та стежка ледарства та аморальності. Дитинство хлопця, вплив Явдошки, війна, неможливість сприйнянття законів громади, створення банди, смерть.
Другорядні лінії:
⇒Лінія Мотрі.
⇒Лінія Івана.
⇒Лінія Явдошки.
⇒Лінія Василя Пороха та ін.
Ответ:З давнiх часiв лiтература i, зокрема, поезiя вiдiгравала важливу роль в життi людей. Змалку дитина чує колисковi, народнi пiснi, вiршi, якi протягом вiкiв створювали справжнi майстри слова. Ми можемо не помiчати цього, але поезiя супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всiх поетiв так хвилює тема призначення поета i поезiï.Леся Украïнка, украïнська поетеса, вiдома далеко за межами нашоï Батькiвщини, в 1893 роцi написала поему "Давня казка". Хоча цей твiр написаний досить для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. У центрi поеми Леся Украïнка зобразила поета, який у своïх пiснях висловлює найзаповiтнiшi мрiï народу про волю та щастя. Простi люди любили й поважали поета: I не був поет самотнiм, - До його малоï хати Раз у раз ходила молодь Пiснi-слова вислухати. З такоï поваги та любовi народу до спiвця можна зробити висновки, що той був дуже талановитий. А одного разу поет навiть написав серенаду на замовлення лицаря Бертольдо, за допомогою якоï багач завоював серце своєï коханоï. Але не тiльки для Бертольдо вiршi поета вiдiгравали велику роль. У них розповiдалося про народне життя, тому весь народ запам'ятовував та повторював цi вiршi. ... Спiвцi по мiстi ходять I пiснями люд морочать, Все про рiвнiсть i про волю У пiснях вони торочать. Вже й по тюрмах ïх саджають, Та нiщо не помагає, ïх пiснi iдуть по людях, Всяк пiснi тi переймає. За сюжетом поеми, лицар Бертольдо з вiйськом вирiшив захопити неприступнi мури одного з мiст. Але мiсто було могутнiм, а воïни Бертольдо вже втомилися. У цей час перед вiйськом вийшли спiвцi та заспiвали пiсню, написану головним героєм - поетом. Слова цiєï пiснi так надихнули воïнiв, що вони продовжили боротьбу та захопили неприступне мiсто. Бертольдо пообiцяв поетовi велику нагороду, але вчинив безчесно та обiцянку свою не виконав. Втiм, поет не потребував якоïсь матерiальноï нагороди за своï вiршi, тому що ця велика людина була здатна на самопожертву заради iнших. Вiн знав: що б з ним не сталося, його вiршi будуть жити вiчно. Навiть пiд час перебування у в'язницi поет вiдчував, що його думка лишилася на волi: Та й в темницi буду вiльний, - Маю думи-чарiвницi, Що для них немає в свiтi Нi застави, нi границi. I мого прудкого слова Не затримає темниця, Полетить воно по свiтi, Наче тая вiльна птиця. На жаль, за життя поета його мрiя про вiльне життя народу не здiйснилася, проте народ пам'ятав його та його творчiсть.Тема призначення поета i поезiï - ось основа поеми Лесi Украïнки "Давня казка". Авторка переконливо доводить нам, що можливостi правдивого поетичного слова безмежнi. Для справжнього поета головне - не матерiальний свiт та його перевага, а свобода слова та вiльнiсть думки.
Объяснение:
Хоч Павлусеві і таланило майже в усьому, але особисто я б такого щастя не захотіла. <span>В родині Павлуся усього було доволі, а Павлуся його рідні увесь час пестили і шанували. Вони виконували всі його бажання, не давали й волосинці з нього впасти. І виріс Павлусь опецькуватим гладким парубком з ніжними і білими руками, які ніколи не знали труду. Якось Павлусь серед ночі захотів меду, і щоб задовольнити його бажання, мати оббігала все село, щоб знайти хоч трохи, ледве випросила скриньку меду, прибігла додому, а Павлусь вже заснув. Саме через цю нічну біготню мати захворіла та скоро її не стало. Невдовзі помер і батько Павлуся, але у житті хлопця нічого не змінилося, бо за ним стали доглядати наймичка та наймит. Багатство так і йшло до Павлуся – у господарстві лад, прибуток зростає, навіть шинок відкрили з лавкою. Павлусь увесь час тільки спить та їсть, н�.....
</span>
Коли в певний період життя здається, що все-все от-от зруйнується, а невдачі пригнічують одна за одною, Джонатан у мені воліє "щоб ваги невдачі вистачило, аби затягти його на дно, покласти всьому край". Здебільшого у таку хвилину кожен просить поради та допомоги у "свого" Ч'яна, доброго і мудрого друга. До прикладу, востаннє, чим я керувалась/вся - переконливе втішання на кшталт "завжди виходить, коли знаєш, що робити". Чайка невтомно пробував навчитися досконало літати, долати простір і час силами не фізичними, адже вони завжди обмежені кількісними показниками, а духовними, якими правильно володіють одиниці. Чи ж не всі ми: учні, студенти та й не лише учасники навчального процесу, - намагаємося вдосконалюватися постійно, щоб "йти у наступний світ через вивчене у цьому"? Варто пам'ятати висновок, одержаний Джонатаном при спостереженні за птахами його колонії: "Причинами короткого віку є нудьга, страх і гнів", тож нехай внутрішня птаха кожного уникатиме й страшитиметься цих станів, адже обмеження та "свинцеві тягари", викликані ними призведуть до нищівної поразки, "повільних мандрів в нікуди", які зрештою занепастять особистість.
Нерозлучні друзі Митько і Сергійко. Хлопчики не дуже успішно закінчили
п’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завдання
зібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшли
вдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбом
старший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на два
дні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителька
ще довго згадувала цей випадок.
У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у село. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх.
Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді.
<span>Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник. </span>