1871 рік для української літератури дуже знаменитий. Цього року
народилася Леся Українка, що згодом за словами Івана Франка, стала чи
не наймужнішим поетом на всю Україну.
Народилася Леся Українка 25 лютого в Новгород – волинському, в
славній родині косачів (Лариса Петрівна Косач - Квітка).
Батько Лесі – Петро Антонович Косач був людина освічена й для
свого часу передова, а натурою лагідна та добра.
З боку матері рід (Драгоманових)сягає в бурхливі часи козацьких
війн з турецько-татарськими загарбниками. Лесина мати палко кохалася в
мистецтві, невтомно збирала його зразки: різні орнаменти, тканини,
вишиванки, а також пісні, казки тощо. Вона була свого часу видатна
письменниця і друкувалася під прізвищем Олени Пчілки.
<span>У творі "Тигролови" зображується вся жорстокість тогочасного тоталітарного режиму Сталіна. Ми бачимо яким було життя українців. Але твір дає нам зрозуміти, що були такі, як і Григорій Многогрішний, який боровся за свою свободу та незажалежність. Ми бачимо, що українці були "розкидані" по всьому світу. Тобто, вони були змушені покидати свою рідну неньку Україну. Твір відображує те все жахливе, що бачив Іван Багряний, і як все було насправді.</span>
Характеристика имени Демьян: в детстве и юности Демьян очень шумный, капризный и требовательный мальчик. Самолюбие и эгоизм – его отличительные черты. Демьян не терпит ограничений, не любит долго выслушивать чь-то мение, к цели он идет прямым путем, не останавливаясь перед потерями и исключает компромиссы. Но такая неуступчивость не приносит выгод: будь Демьян чуть дипломатичнее, несомненно, он добился бы в жизни большего. Поссориться со своим работодателем и уйти, громко «хлопнув» дверью – вполне в духе Демьяна. Поэтому Демьяны редко делают успешную карьеру. Несмотря на такие недостатки своего характера, Демьян – очень добрый человек, он может бескорыстно помочь даже незнакомым людям. Его близким следует принимать его таким, какой он есть. Еще Демьян очень боится прослыть трусом. В экстремальных ситуациях он может быть отважным, но за это ожидает похвалы. Демьян общителен, у него всегда много друзей, привлеченных его веселой болтовней и житейской стойкостью. "Все отлично" — вот его жизненный девиз. Кроме того, Демьян человек очень хозяйственный, любая работа у него спорится. Он однолюб, хотя и способен ненадолго увлечься другой женщиной, но семья для него – главное.
<span />Роман багатий на яскраві образи. Головний героєм є Григорій Многогрішний, політичний в’язень, людина сильна і духовно, і фізично. Він має незламну волю та готовий боротися за людську сутність і свободу. Його не скорили ні страшні фізичні, ні моральні знущання. Навіть його прізвище невипадкове, воно таке ж саме як і у Дем’яна Многогрішного, українського гетьмана, засланого в Іркутськ. Григорій Многогрішний – це відтворення образу непідкореної України.Родина Сірків також пам’ятає свою батьківщину. Вони опинилися на чужині, проте змогли зберегти свій «український» світ, сповнений моральної чистоти та гармонії. Сірки - люди горді та сильні, їх загартувала сувора природа. Атмосфера в родині, що врятувала Григорія, світла і добра, тут він знаходить справжній домашній затишок. Родина Сірків має незвичне заняття - вони виловлюють тигрів в тайзі. Вони вступають в двобій з цими сильними та гордими тваринами, достойними супротивниками, і виходять переможцями.Цим сміливим мисливцям протиставляється майор Медвин. Цей кат полює на Григорія. Він уособлює сталінську репресивну машину, що прагне зламати та знищити таких волелюбних людей як Григорій Многогрішний чи родина Сірків.<span>Роман закінчується оптимістично. Григорій перемагає Медвина в двобої. Багряний вірить у перемогу добра над злом, свободи над гнітом. Пригоди Многогрішного продовжуються,адже він продовжує свій путь, свою боротьбу.</span>