1 Хто ображав мавпочку??? Карлик
2Як відреагувала мадам Бухенбарг на те, що Іван із Мілкою вирішили піти з цирку? Воно не засмучилась, бо сама пішла з цирку.
3 з ким одружився Іван? З Мілкою
4 хто був найкращим другом Івана? Міха Голий
5 як звали тренера Івана?
6 скільки кілограм зміг підняти Іван? 160 кг
7 що запропонувала англійська королева Іванові? Поборотися з чемпіоном Англії
1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його з коханою; прагнення до волі, нестерпне життя у пана примушують до втечі з дому; разом з Оксаною долають багато перешкод; здобув волю, але не здобув щастя).
<span>2. Соломія — жінка, що уміє боронити себе (смілива, мужня, любляча, рішуча: втекла від пана, щоб разом з Остапом розділити долю — це вияв жіночого свободолюбства, прагнення моральної волі; вона жертвує своєю красою — косами, готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити коханого; вона потонула з надією, що Остап здобув волю; в образі Соломії втілена вічна тема кохання). </span>
<span>III. Дорогою ціною здобути бажану волю (Соломія загинула, половина душі Остапа </span>
<span>навіки залишилася в Дунаї; воля без кохання — це не щастя). </span>
<span><span>Жанр твору: оповідання</span>
Тема твору: розповідь про благодійну діяльність ченця Прохора, його намагання
подолати зло — добром у складні для Київської Русі часи.</span>
Ідея твору: возвеличення <span> доброти, </span>щирості,милосердя та засудження
підступності, жадібності, заздрості, жаги до збагачення.
Основна думка:
1)
«Бог дбає про рід людський і дарує йому корисне, очікуючи нашого каяття;
<span>
2)
«Суд без милості тому, хто сам не творить милості»</span>.
Проблеми, розкриті у творі: керівник і народ; милосердя і користь; гріх і покаяння; добро і зло;
<u>Калитка</u>.Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки.• Герой не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків.• Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає».
<span><u>Копач</u> — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура.</span><span>Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився.
</span><span><u>Савка</u> — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, він згоден продати дияволу власну душу. Він навіть ходив на Івана Купала на роздоріжжя кликати Гната Безп'ятого! Аби тільки розбагатіти, наблизитися до «хазяїнів», придбати до рук ще шматочок. Адже, за його мораллю, «з грішми, сказано ж, і чорт не брат». Але в грошових справах немає ні братів, ні кумів: Калитка позичає Савці гроші не тільки під нечуваний процент, а ще, для певності, вимагає «запродажню запись на воли».</span>