<span>cornflower-василек все или что еще</span>
<span><span>1. </span>Ішов справді парубок. На
перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух
тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов
стесаній борідці де-где поп'ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс
невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі — теж гострі; лице
довгобразе — козаче; ні високого, ні низького зросту, — тільки плечі
широкі, та груди високі... Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна
зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке — дуже
палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість
і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...</span>
<span><span>2.</span>На самому краї села, од вигону, стояла невеличка хатка, вікнами на
широкий шлях. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи
далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою
ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна. Не достатки, а
тяжка праця кидалась в вічі. Хата хоч старенька, та чепурна, біла, —
видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий; огорожа ціла,
хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті.</span>
<span><span>3.</span>А й дитина ж то вийшла — на славу! Повновиде, чорняве,
головате, розумне... Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. Другі діти
жваві, — як дзиґа крутиться, на місці не всидить... Скажеш йому: дай те!
дай друге! — як стріла пуститься... Чіпка, як його звали, — не такий,
ні! Оце, було, Мотря чи Оришка скаже: «Подай, Чіпко, води!», або — ножа,
або — веретено...» То він і почне: «А де ж воно лежить, чи стоїть?» Отак
розпитає, повагом устане, повагом піде, підніме й повагом подасть...</span>
<span><span>4. </span>Виродок іде<span>! — кричить, забачивши<span> здалека Чіпку, білоголовий хлопчик. — Запорток!
— підхопить другий. — Ходім до нього!</span></span></span>
<span><span>5. </span><span>Такі казочки бабусині, при самотньому житті, осторонь од
товариства, пластом ложилися на дитячий розум, гонили в голові думку за думкою,
гадку за гадкою. Глибоко западали вони в його гаряче серце, а в душі підіймали
хвилю горою — з самого споду до верху.
</span></span><span><span>6. </span>Закипіла
в Чіпки у руках робота. Найняв плуг, волів, зорав поле, засіяв, заборонив;
зійшло — як щітка! У косовицю став за косаря — викосив дванадцять копиць сіна.
Є чим овечок узиму годувати. Настала жнива — місячної ночі жне. Розгорювався
десь на десять рублів; купив у заїжджого цигана стару кобилу; звозив хліб,
поставив у току: отакі скирти понавертав!<span>
<span>Дивуються
люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний! А Чіпка, дивись, у же й хліб
вимолотив, сама солома стоїть — завалив увесь город ожередами. Скоту нема.
Продав Чіпка більшу половину соломи, кілька мішків хліба, та восени купив
корову на ярмарку.</span></span></span>
Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих, вибраних народів є і ми, українці, бо маємо геніального Тараса Григоровича Шевченка.Він безсмертний для нашого народу – явище унікальне, неординарне. Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне.Саме тому 15 та 16 березня у Войнихівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів були проведені заходи, які нагадали про геніального Кобзаря. Приємно, що діти охоче беруть участь у позакласних заходах, присвячених творчості великого українського поета, часто самі виступають їх ініціаторами. Не став виключенням і цей рік. Розпочався тиждень парадом вишиванок, до якого долучилися як учні так і вчителі. Чудовими українськими орнаментами зацвіла школа. Нещодавно у нашому навчальному закладі з’явився сучасний кабінет народознавства. Саме там була проведена театралізована літературно-музична композиція «Шевченкові вклоняємось доземно», яку підготувала вчитель української мови і літератури Носенко Любов Григорівна. Вона допомогла учням старших класів пізнати соціальні, політичні, життєві ідеали великого поета. Неймовірно зворушливими були виступи дітей з поетичними рядками безсмертних віршів.Наступним виховним заходом став ліричний альманах « Шевченко – наша гордість і слава!», проведений вчителем-словесником Бабенко Людмилою Миколаївною. Незабутні слова Великого Кобзаря, покладені на музику, не лишили нікого байдужим. А презентація « Кохання Шевченка» показала, що в тому, кого і як кохав творець, – один із ключів до його творчості. Минуло 200 років від дня народження Т.Г. Шевченка, але й сьогодні його слово живе між нами. Свідченням цього стали поетичні зустрічі «Сторінками поезій Кобзаря», «Ми любимо твори Шевченка», «Віршів віночок від Тараса». Читання поезій Т.Г. Шевченка викликало жваве зацікавлення серед усіх учнів школи. Така поезія не може не захоплювати.Було проведено конкурс малюнків, ілюстрацій, присвячених життю і творчості Т.Г. Шевченка. Упродовж тижня у шкільній бібліотеці ( бібліотекар Мещерякова Анастасія Сергіївна) діяла виставка літератури «Шляхами великої долі», «Пам’ятає сина Україна», «Ми тебе не забули, Тарасе!», а також багатотомні твори, присвячені його життю та творчості.Завдяки наявності мультимедійних засобів, учні мали змогу переглянути художні фільми про життя і творчість Т.Г. Шевченка «Заповіт», документальну трилогію «Віра». «Воскресіння». «Поступ»; «Обличчя української історії. Тарас Шевченко» тощо.І як доказ любові до геніального українця з ініціативи директора школи Носенка Григорія Миколайовича у нашому навчальному закладі з’явилося чудове панно до 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Змінюються часи, але незмінним, невичерпним і не до кінця прочитаним і розгаданим залишається сам Шевченко.<span>Ми впевнені, що ці та інші заходи, які відбулися у школі, допоможуть молодому поколінню зрозуміти та усвідомити неоціненний вклад Тараса Шевченка в зародження та розвиток української культури, мови, нашої державності.</span>
1)Метро під свинарником
2)Собакевич
3)"Вермахт"..."Двадцять залізних"
4)Пригоди в Києві або Підозри зростають.
5)Старшина Паляничко
6)Тренування на плесі
7)Папушина рушниця
8)Кишенькова атомна бомба
9)Фарадейович
10)Екзамен.Переекзаменовка...
11)Ява пропав
12)Приїзд явиних батьків.Пістолети
13)Робінзон Кукурузо висаджується на безлюдний острів
14)Нова назва-переекзаменовка
15)Знійшовся
16)Ігор Валька та інші
17)Кінець чи початок