Як не любити весни?Навколо тане сніг,розбігаючись дзвінкими струмочками.Усе навколо починає оживати. Весна - дуже цікава пора року .І тварини,і рослини-усі радіють їй.А як гарно у саду! Адже саме тут можна розгледіти її красу .Крізь землю пробивається трава, співають пташки. Багато письменників та художників люблять весну.Вона пробуджує всіх від сну та вносить у природу красу та чарівність.
Сава
Він був високим за зростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати. З лиця подобав також на неї і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного й несупокійного.
Михайло
І не саме велике, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус.
Михайло був баба, хоч був сильний, як медмідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо.
Народився 3 (15) травня 1848 в чуваськомуселі Лоп'ялі («Тихе село» в перекладі з чуваської) Уржумськой волості Вятської губернії (нині — Кіровської області), в сім'їправославного священика, що походив із стародавнього вятського роду Васнецових. Себе художник вважав за скіфа.
Батько, Михайло Васильович Васнецов, мати, Аполлінарія Іванівна, народили шестеро синів, з яких Віктор був другим. У 1850 році батько отримав нову парафію, і сім'я переїхала в невелике село Рябово, де був побудований змодрини затишний будинок з мезоніном. У нім Віктор провів свої дитячі роки, які він згадував з вдячним відчуттям все життя.
Освіту здобув в духовній Вятській семінарії. Вчився живопису в Санкт-Петербурзі — спершу у Івана Крамського в «Рисовальной школе общества поощрения художеств» (1867–1868), потім в Художній Академії (1868–1875).
Після закінчення Академії їздив за кордон. Виставляти свої роботи почав з 1869 року, спочатку беручи участь в експозиціях Академії, потім — у виставках передвижників.
Мий скарб це моя мова чудова занимае 3 мисце по мылозвучности
Чоловік у небезпеці дбає лише про себе і забуває про любов і страх інших