. Приказки. • Хліб у поті чола. • Земля — найпривітніша людська домівка. • З любові й терпіння народжується людина і хліб. • Природа — наша мати. За гріш не купити маку, а за гривню — правди.
3.11.2. Народна мудрість. • Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться. • Всередині рожевий віночок — непорочність зі знаком сонця (квітка нарциса).
3.11.3. Людина і чаклунство. • відвідування матері з сином знахарки, яка лікувала хлопця тим, що «качала й виливала куряче яйце». • «Село звинувачувало відьом, нечисту силу: це вони наслали спеку. Зібрався хресний хід, кропили, обходячи поля».
3.11.4. Свята. • Люди для того їх і понаставляли, щоб легше було перебути зиму. Мати внесла в хату снопа, а він водив коляду, стукаючи в замерзлі вікна, просячи дозволу славити сонце, яке повернуло до тепла й привело Новий рік. Потім на озері прорубано ополонку — святили воду, а він вийшов із-за пазухи й пускав голубів: вода — на здоров’я, голуби — на щастя. Їли кутю... найбільше свято — воскресіння трави...»
як я створюю прикраси
Створювати прикраси це моє хобі. Моя бабуся теж полюбляла це робити, потім мати і тепер я .
Це кропотливий процес але результат вражає. Але нічого не буде якщо не постаратися, тому коли я роблю прикраси я вкладаю частинку своєї душі й любові до праці.
Моя мама навчила мене робити ці прикраси ще коли я була маленька . Вчилась я швидко тому в мене виходили прикраси кращі навіть за мамині. Мама побачивши мій потенціал віддала мене на гурток по плетінню браслетів і намист. В гуртку я теж добре працювала і якщо щось не виходило я переробляла. В мене вдома назбиралося дуже багато прикрас і я вирішила подарувати їх своїм подругам.
Тепер я і мої подруги дуже гарні.
Тема: почуття до України, до народу, до землі, до мови.
Ідея: любов до всього святого в житті людини.
Жанр: елегія.
1. Коли Калач втікав а за ним гналися
2.Зустріч двох Гордіїв та лицарів
3.Їх поєднання
<em>Гол.герої: </em>
-князб Ігор, Святослав і Всеволод;
-Ярославна (дружина Ігоря);
-половці Овлур, Гзак і Кончак.
У творі розказується <em>про похід князя Ігора з братом Всеволодом проти половців</em>,незважаючі на лихі віщування(затемнення сонця,буревій природи).В другий бій Ігор отримав поразку.Згодом йому сниться <em>"мутний "</em>,недобрий сон Він зібрав бояр, щоб вони розтлумачили йому значення цього сну. Тоді Святослав виголошує своє <em>«золоте слово»</em> .В 4 частині розповідається про плач Ярославни і про втечу Ігоря за допомогою Овлура . В <em>5 епізодж</em>і розповідається про погоню за Ігорем і про його благополучне прибуття в Київ. Завершує поему автор словами величання руських князів