На столі лежала книга,прочитана мною.
Великий,гарний місяць був на небі,засіяному зорями
У оздобленій гарним орнаментом вазі були не менш гарні квіти.
Софіївський собор був збудований Ярославом Мудрим.
Маленьке містечко,осяяне вуличними ліхтарями
Написаний Васильком твір бкв кращим у класі.
Вкриті бруньками дерева у саду були дуже гарними.
Пісні складені народом в давні часи співають і досі.
Навесні дуже гарно зацвіли квіти,посаджені учнями.
Дмитро,взутий у гумові чоботи,скочив у калюжу.
Михайло, одягнений у святкову сорочку пішов на ярмарок.
Світив місяць, а небо було усіяне зорями.
отметь мой ответ лучшим
Крилами, які тримають людину на землі, є чесність і щирість, поривання і вірність у коханні, довіра і щедрість, працьовитість і надія на краще життя, поетичність і мрії, тобто усе, чим сповнене наше життя. А ось існування безкрилої людини, яка не прагне до кращого і не вміє мріяти, залишиться сірим і нецікавим. Саме це й стверджується у поезії «Крига на Одрі», яка побудована на чіткому і короткому вираженні поетичної думки, на протиставленні та переліченні.Знайомлячись з поезіями Л. Костенко, я й сама замислилася над тим, що ж таке – людські крила. На мій погляд, такі крила є у кожного з нас, і чим доросліше стає людина, тим більше розкриваються її крила, але їх треба відчувати, ними треба вміти користуватися. Та для чого ж людині крила, якщо вона не літає? Крила ці – можливість піднятися якщо не над землею, то духовно. Крила людські – це прагнення та бажання, наполегливість і цілеспрямованість у будь-якій справі. І кожен з нас повинен використовувати крила для самопізнання і самоствердження, для подолання життєвих труднощів і розвитку кращих душевних якостей.
Це історія про молодого мангуста на ім’я Рікі-Тікі-Таві. Він загубив своїх батьків, коли потік води змив його під час паводку. Мангуста прийняла британська сім’я, яка проживала в Індії. Саме вони його так назвали і він став їх домашньою твариною і другом їх сина Тедді. Рікі став товаришувати з звірями, що жили в саду — птахом-кравцем Дарсі і його дружиною, мускусним щуром Чучундрою. Птахи попереджають Ріккі про двох кобр Нага і Нагайну, які обурені присутністю сім’ї на їх території і вирішують їх укусити, щоб отримати весь будинок. Наг входить до ванної кімнати в будинку перед світанком, щоб укусити батька сімейства, але на нього нападає Ріккі. Боротьба пробуджує людську сім’ю, і батько вбиває Нага з рушниці.
Стражждаючи Нагайна намагається помститися людям і Ріккі — вона хоче вкусити Тедді, коли сім’я снідає на відкритій веранді. У той час як Нагайну відволікає дружина птаха-кравця Дарсі Ріккі знищує всі яйця кобри за винятком одного. Він несе його туди, де Нагайна загрожує вкусити Тедді в той час як його батьки безпорадно спостерігають. Нагайна розлючена, вона хоче зберегти останнє яйце і починає переслідувати мангуста. Фінальна битва відбувається. Ріккі виходить переможцем і оголошує Нагайну мертвою. Його подальша роль полягає в захисті сім’ї, зберігаючи сад вільним від будь-якого майбутнього вторгнення змій.
У творі Осипа Турянського "Поза межами болю" автор піднімає відразу кілька вічних проблем людства: взаємовідносини людини і держави, людина та її доля під час війни, причини війни та амбіції правителів країн під час неї, збереження моральності і духовності у військових умовах. Досить очевидною для кожного читача є і своєрідний протест автора проти війни,в якого з одного боку війна визнається безсумівним злом, а з іншого боку ніякого виходу з цієї проблеми автором не пропонується . На тлі всьго цього, звичайно, піднімається і питання сенсу життя людини.
Згідно з сюжетом в центрі твору знаходиться історія семи друзів військополонених, які служили в австрійській армії, але потрапили в полон. Але доля була прихильною до них, і їм вдалося здійснити втечу в полон. Втім, наслідком цього стали ще більші проблеми - пора року тодішніх подій була зимовою, а знчить, друзям, довелося йтийти по безжалісному морозу. Саме погодним умоваму творі відведена дуже важлива роль - автор детально її описує і показує в якості мало не самого ворога героїв твору. складні обставини наштовхують друзів на роздуми про життя та здійснення відчайдушних вчинків. Їм вже не потрібні гроші, вони готові спалити їх, щоб зберегти вогнище. Усвідомлення швидкої смерті змушує згадувати їх про своє колишнє життя і близьких людей. Втім всі вони зберігали людську гідність і не змогли їсти людське мясо навіть в умовах страшного голоду. Твір закінчується трагічно - в живих залишається лишеодин з семи друзів. Але Осип Турянський закінчує його оптимістичним висновком про те, що вічні цінності завжди перемагає смерть.
Питання сенсу життя в цьому творі досить очевидне. Його герої боролися за своє життя, незважаючи ні на що, здійснювали і не завжди обдумані вчинки, але в той же час навіть у таких складних умовах завжди залишалися гідними людьми. Думається, що якщо це вдалося їм, то повинно вдасться кожній іншій людині в будь-яких умовах. Основний сенс по Осипу Турянському - залишатися людиною в будь-яких обставинах і не шукати виправдань в найскладніших умовах. Держава завжди була і буде жорстокою зі своїми громадянами. У деяких випадках держава настільки жорстока, як це описано в цьому творі. Але визначаючи свій сенс життя, необхідно розділяти взаємини між людиною і державою,а також між звичайними людьми, адже це далеко не одне і теж.