Треба написати історичних осіб?
Для українців "Енеїда" І. П. Котляревського — високопатріотична епопея України, незважаючи на її бурлескно-травестійний стиль. Письменник зображує Енея і троянців, скріплених міцною дружбою. Вони люблять бенкетувати, але ніколи не забувають про лицарську честь воїна, вміють захистити батьківщину. У цьому нас переконує подвиг двох героїв поеми — Низа та Евріала.Низ і Евріал — земляки, обоє завербувались до війська Енея і присягнули йому на вірність, вірні дружбі:Від тебе не одстану зроду.З тобою рад в огонь і в воду.На сто смертей піду з тобой.Вони — лицарі, їм властиве самовіддане виконання обов'язку:Де общее добро в упадку,Забудь отця, забудь і матку,Лети повинность ісправлять.Письменник устами своїх героїв возвеличує патріотичні подвиги народу, закликає співвітчизників підкорити особисті інтереси інтересам суспільним. У своїх патріотичних думах Низ і Евріал не одиночки. Коли вони розповіли троянцям про їх план — забратися в тил ворога вночі і перерізати їх, то останні захоплено вітали їх:Троянці всі тут заревли.Одважних стали обнімати.Вилазка в стан ворога — це свідчення глибокого усвідомлення героями вірності присязі, саможертовній товариськості:Як ми Енею присягалиДля його служби жизнь оддали.Як відомо, у Евріала є стара мати, а Низ — сирота, тому Низ умовляє товариша залишитись на варті, не ризикувати своїм життям, бо повинен жити заради матері старої. Однак Евріал залишається вірним батьківському заповіту:Умри на полі, як герой.Молодці намагалися довести свою вірність Енеєві. "За честь і к князю за любов" вони пішли в стан ворога. Вони на той світ одправляли ворогів, кололи, різали без розбору:Любов к отчизні де героїть,Там сила вража не устоїть,Там грудь сильніша од гармат,Там жизнь — алтин, а смерть — копійка...І лише несподівана поява рутульського полководця Волсента з воїнами не дала врятуватись героям. Піймали Евріала і почали знущатися над ним, а цього не міг допустити Низ; він пускає із своєї засідки спис у ворога і цим видає себе.Життя своє герої віддали заради перемоги над ворогом, і автор високо цінує їх героїчний подвиг:Так кончили жизнь козарлюги,Зробивши славнії услугиНа вічність пам'яті своїй.Високий дух патріотизму, волелюбні настрої властиві усім троянцям. Про це свідчить і те, що по-своєму повторили подвиг Низа і Евріала і такі герої поеми, як брати Битіас і Пандор, троянці Геленор і Лик... Сміливістю, мужністю, військовою доблестю наділений і ватажок троянців — Еней.<span>Отже, І. П. Котляревський у своїй поемі "Енеїда" оспівує подвиг як найвищий вияв патріотизму і громадської мужності, самовідданості в боротьбі за справедливе діло.</span>
Календарно-обрядові пісні<span> — це </span>пісні<span>, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з </span>язичницькими<span> віруваннями. Слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. Обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з </span>народним календарем<span>. У різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. Ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. Наприклад: на сільських майданах і галявинах співали </span>веснянки<span> і </span>гаївки<span>, під час Зелених свят — </span>русальні пісні<span>, на Івана Купала — </span>купальські пісні<span>. По закінченню жнив, люди співали </span>жниварські пісні<span>, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай. Під час зимового </span>сонцестояння<span> виконували сонцесяйні пісні</span>
1. <span>Мене втомили люди
2. </span>Поїзд<span>, повний людського гаму
3. </span><span>Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.
4. </span><span>Ми таки стрілись на ниві - і мовчки стояли хвилину - я і людина
5. </span><span>Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає</span>
<span>В основи буття, у першоджерела свiту Б.-І.Антонич заглиблюється в поезiї
в) «Пiсня про незнищеннiсть матерiї».</span>