У мне малесенький улюбленець.
Прошу тихесенько розмовляти.
Снились Тарасові в чорній неволі
Гори дніпрові високочолі,
Де сокорина, пухом припала,
Віти на воду порозпускала.
Снилась веселочка в тихі години,
Що позичає в плесі краплини.
Снився щоночі сивий Славута,
Вся Україна, горем закута.
Рідний народ його, битий і гнаний,
Як він устане, зірве кайдани,
І розкувавши руки могучі,
Панство несите скине із кручі.
Все, що наснилось,— пісня сказала.
Пісня пророча — правдою стала!
Цвітом повиті Тарасові гори.
Поле безмежне з вітром говорить.
Слово Тарасове струнами б'ється.
Ходить між люди — з серця до серця.
Ходить між люди, лине світами —
Так йому жити й жити віками,
Поки, як море, в срібній обнові
Б'ються об берег хвилі дніпрові!
<span>С тех пор как мы купили первую машину я дико заинтересовалась автомобилями. Надо сказать что меняли мы машины уже четыре раза. По разным причинам это всё происходило (авария, угон, переезд в другой город). Да-да всё было.))) Ну так вот теперь я спец по автомобилям не хуже своего мужа.)) Потому как доверить только ему одному выбор новой машины каждый раз не решалась. Всё-таки машина это не ведро картошки, а мужики все идиёты, ну это мы знаем, да?))) Теперь когда мы едем по городу я обожаю рассматривать другие машины и сравнивать со своей. А ещё я люблю просматривать разные автосайты и читать об автомобильных новинках . Сейчас почти каждый день появляется информация о том что такая-то известная компания выпустила новую модель уже известной марки или запустила в производство какую-то совершенно новую марку. Ну так вот я обожаю читать про разные суперские навороты в этих иномарках. А вот когда читаю что у нас в стране в каком-нибудь городе наладили выпуск выпуск машин на иностранной линии, честно говоря становится грустно. Потому что деньги на ветер... Кто на них ездить то захочет? Цена наверняка будет как на иномарки, а качество фиии. :((</span>
Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо.
У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем в лісі.Тільки чути під ногами: «шур-шур». Це опале листя м'яко вкриває до весни висохлу та поруділу траву. Або ще один лист відірветься від гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.
Восени в лісі спокійно. Звірі поховалися: вони готуються до зими. Птахи кричать вже десь високо в небі. Вони збираються в зграї, щоб летіти на південь. У такі дні прогулянка лісом дуже заспокоює та приносить неабияке задоволення. Можна досхочу повалятися на пухкому листяному шарі, неначе на килимі, і навіть одяг залишиться чистим.
А якщо дощ пройшов, чи ще мрячить, то все одно буде добре пройтися лісом. Тільки треба вдягнутися тепліше, надіти гумові чоботи, щоб не замерзнути та не промочити ноги. І звичайно, варто взяти з собою кошик, а в супутники - людину, що розбирається в грибах. Адже осінь в лісі - грибна пора. Цих мовчазних, їстівних та поживних мешканців лісу потрібно шукати - вони ховаються під опалим листям, у моху