Одного прекрасного літнього дня я приїхала до своєї бабусі. Вона проживає у селещі. Там дуже гарна природа. У моєї бабусі на городі ростуть різні овочі. Одного дня ми з нею пішли на город що доглянути овочі. Я прополола огірки помідори та цибулю. Я добре справилася зі своєю роботою. Виконавши справи я пішла на кухню з бабусею пекти періжки спочатку я замісила тісто потім взяла начинку для періжків а за декілька хвилин поставила їх у піч. Періжки вийшли дуже смачні.Я і моя бабуся їх смакували із задоволенням бабуся мене похвалила. Я селі я була цілий тиждень. І це мені дуже сподобалося
1.брат сказав:"я йду у гості, а ти роби уроки. 2. "що ти хочеш сказати?"- запитала Лілія. 3."наш антон не з таких,- сказала Яринка,- він своїх не покидає".4.у цілого війська девіз був один: "За волю, за нашу країну"- один і єдиний.
1) з лісу було чутно солов'їні пісні
2) у бабусі в кімнаті завжди є запах м'яти
3) хлопці зібрали у саду рум'яні яблука
Всі ми вчимось на своїх помилках.Якщо б не було помилок,то можливо ми б не навчились чомусь.На власних помилках частіше всього вчаться ті, хто вважає себе неперевершеним знавцем життя та не замислюється над своїми вчинками і своїм майбутнім.Життя-найдосвідченіший учитель.Як би людина не вивчала писані закони, скільки б не прочитала книжок, та життя завжди поставить перед нею таку задачу, яку не допоможе розв'язати жодна теорія, а допоможе лише власний досвід і власні знання, надбанні протягом життя.Але краще вчитись на чужих помилках, о<span>днак при цьому жити тільки своїм розумом, а не покладатися на розум інших,і тоді все в нашому житті буде складатися якнайкраще і ми з легкістю будемо долати усі життєві перепони.</span>