Ответ:
задачу за-да-чу [задач*у]
З [з] согл. тв пар зв пар
а [а] гл безудар
д [д] согл тв пар зв пар
а [а] гл удар.
ч [ч*] согл. мягк непар зв непар.
у [у] гл безудар
6 букв 6 звуков
Здавалось, неначе звичайний літній день, але цього разу, усе було іначе. Проходивши повз музичну школу, я постійнно зупинявся аби почути кілька солоденьких нот скрипки. На диво вікно було відчинене, і я міг чути навіть зауваження, але мене помітила одна дівчинка мого віку. Подорозі додому я знов побачив цю дівчинку, я вирішив, що було б гарно стати її другом. Не встигнув я вимовити слова, вона запропонувала мені стати її другом. З того дня, я й опинився у полоні мелодії.
Не 5 речень, тай не те. Але я старався xD xD
Однієї - одн'ійейі - 6б., 8зв., 4 скл.
0-=0=0=0
що - шчо - 2б., 3зв., 1 скл.
--0
Дурник
Сталося це давно... Може, двадцять років тому, може, п'ятдесят, а може, й не було такого ніколи, але старі люди кажуть, що це чиста правда. Хочеш - вір, хочеш - не вір, але слухай та не перебивай.
Жив собі на селі хлопець, Грицько його звали. Все б добре, але мрійливий занадто був хлопчисько. Дуже любив хмаринки роздивлятися, все дивився у небо. "Чого ти там загубив?", - питають у нього. "Літати хочу", - каже. "Щоб вище за хмари, швидше за вітер!" "Ото ж дурник! Навіщо тобі літати, хіба ти птах?"
Дурник-не дурник, але вчився він краще за всіх, і з бібліотеки не вилазив. Всі книжки там перечитав. І якось знайшов він там книжку якусь, всюди з нею ходив. Читав і креслив щось у зошиті.
"Що ти там малюєш?" - питають у нього. "Крила", - каже. "Літати хочу". "Нічого у тебе не вийде", - казали йому. "Кидай вже про дурниці мріяти, берись до роботи". Але Грицько все одно мріяв і потайки щось лагодив у хліву.
І ось одного разу виперся він на дзвінницю церкви, щось причепив до спини - та й зістрибнув униз! Наші всі аж зойкнули. "Розіб'ється ж! Хоч і дурник він, але ж шкода буде!".
Але ж не розбився хлопець: полетів він, підхоплений вітром, далеко-далеко. І не розбився, ти ж диви! А потім, кажуть, поїхав він до міста вчитися, вивчився і став пілотом.
Доброго дня, Василю! Одержала твого цікавого листа й дуже зраділа. Добре, що справи в тебе йдуть гарно. Василю, я нерідко згадую щасливі дні, які ми провели з тобою в таборі відпочинку. Мало не щодня мені уявляються милі знайомі картини: сосновий ліс поблизу табору, дзеркальне плесо ставка серед мальовничого краєвиду, галявини, вкриті пахучими лісовими квітами. Чи пам’ятаєш ти, друже, як весело було всім у день відкриття табору відпочинку? Але ж як швидко пролетів місяць, і от вже час їхати додому! Так не хотілося розлучатися з тобою: ми зробилися такими близькими друзями. Це вперше в моєму житті. Васильку! Перше вересня наближається. Незабаром продзвенить голосний шкільний дзвінок, і всі ми сядемо за парти. Тож напиши мені, як почався новий навчальний рік у вашій школі. Чи ти нарешті вирішив, яке хобі буде цікавити тебе в наступному році? І найголовніше: чи приїдеш ти наступного літ до табору відпочинку? Я б дуже хотіла цього. До побачення, друже мій.<span> </span>