А - Привіт, друже! Я справи?
Б - Та ніяк, не можу зрозуміти, у чому щастя? І гроші є, і друзі, а щастя немає...
А - Ти зрозумій, щастя це те, що не можна запозичити, це те, що кожен обирає для себе...
Б - Не зрозумів...
А - Ну... Наприклад, для одного щастя в грошах, а для другого у навчанні, для третього у здоров*ї, четвертого у успіхах. Розумієш? Ти можеш обрати для себе ціль і після її досягнення ти станеш щасливим.
Б - Тобто? Я просто захочу взяти печиво, візьму його і буду щасливий?
А - Твоє щастя - твоє діло. Ти сам свого щастя коваль. Щастя... Це поняття абстрактне, його не можна побачити, не можна понюхати, але можна відчути! Тебе одразу переповняють емоції, в душі ти починаєш світитись! Якщо це печиво тобі так необхідне і ти його отримав, то ти щасливий. Ти сам зрозумієш коли ти щасливий... Це лише твоє діло і втручатись маєш тільки ти!
Б - Я усе зрозумів, я щасивий, що маю такого друга як ти! Дякую, друже!
<span>Хочешь 3 доллара скинь) Z149759548707</span>
У нашому життi фантазiя у сучасному свiтi багатьмо людьми забута бо усi навколо дуже багато використовують телефони, планшети та комп'ютери. Дiти бiльш граються у телефонi iгри а.о комп'ютернi, вони забули справжню фантазiю завдяки якоï наши батьки та батьки наших батькiв грали в дуже iнтереснi iгри. Вони могли погрузитися у фантастичний свiт який був майже насправдi!!!
Родина, родовий, родинний.
Здається, завтра буде дощ. Мені здається, що там хтось стоїть!
Хліб завжди цінується українцями. Усі розуміють, що без хліба людину чекає голод.
Про нього складено багато прислів'їв та приказок. Він усьому голова. Хлібом-сіллю на вишитому рушнику гостинні українці з давніх часів зустрічають дорогих гостей. Вміють випікати смачні та запашні короваї, хлібини, калачі. Наші предки ніколи не залишали на столі крихти хліба. Коли падала хлібина, піднімали її й цілували за життя, що на ньому тримається. Бо зернові рослини, які дають хліб, смачною випічкою та кашами годують людей, а кормом - домашню худобу.
До хліба повинне бути дбайливе ставлення.