<span>Загадка:
Тож бувають у мові дива!
Це слівце інтригує не даром:
На шість літер - апострофів два,
Означає місцину над яром.
Яке це слово ? Це звичай но ж над'яр'я</span>
Это очень просто межеш и сам(а)
Слово... Буденність і значущість. Простота і таїна. Звичайність і магія. І це все вміщається у слові. Мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. Бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. Слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя.
<span>Щастя і горе, радість і смуток — усе може бути в одному слові. І єдина залежність від контексту вимовлених слів та від почуттів, що закладаються в цьому слові.
</span><span>Слово одне, а бач, що воно може. Та все ж людина придумала слова не для зла, не для нападу, а для добра і взаєморозуміння. Тому, коли почуєш щось недоброзичливе, то знайди відповідник доброго слова, і злоба, як хвороба, відступить. Шануй і бережи добре слово на всі випадки життя, і добро, створене тобою, тобі ж і повернеться, а на землі ще однією доброю людиною стане більше. </span>
<span>Агрус - моя улюблена ягода. У дитинстві дзига була моєю улюбленою іграшкою. На ганку у бабусі росте багато квітів.</span>
Ответ: узимку, по-гетьмаськi, пiв словi
Объяснение: