Коса-коза
там-дам
шар-жар
серп-серб
былина-пыль
Зілля (з помякшена,і помякшена,л,л помякшена,й
а )
-здоров,Толян!
-о,Максим,привіт,як ти,давно тебе не бачив. Хворів,чи чому в школу не ходив?
-тобто? прогулював звісно! всі круті пацани так роблять!
-оу...зрозуміло...
-Тох,у тебе цей,цигарки не знайдеться?
-в мене? звідки? зачекай,ти що,палиш?!
-та а шо,всі круті пацани так роблять,чувак!
-але ж це шкідливо!
-хаха! Ти ще скажи що пити теж не можна! Ми молоді,Толян,треба жити на повну.
-Але,Максиме! це шкодить здоров*ю! ти звязався з поганою компанією,тобі треба допомога!
-ти прикалуєшся? малий,це круто,розумієш?
-та як ти не розумієш?! все це шкодить здоров*ю!
-та чого ти до мене причепився,мама мені чи що?!
-я бачу переконати тебе не вийде,але пам*ятай: "<span>шкідливі звички-шлях у безодню". Колись ти згадаєш мене і мої слова</span>
-Тече вода із-за гаю та попід горою,- диктувала вчителька -Тетяно Сергіївно, а чому прийменник із-за пишеться через дефіс?-запитала Марина.- А тому,- відповіла вчителька,- що складні прийменники, першою частиною яких є з або із, пишуться через дефіс завжди. Наприклад: з -за, з-поза,з-поміж, з-посеред.- Але попід - теж складний прийменник, то чому ж він пишеться разом?- знову виявляла свою допитливість Марина.-Авжеж складний, але такі складні прийменники пишуться разом, бо вони утворені з двох непохідних прийменників,- пояснювала далі вчителька.- Наприклад, задля, заради, попри, поміж, понад. -О! Я тепер зрозуміла!-вигукнула Марина.-Тоді склади речення зі словом із-за або пригадайте.- Із-за лісу, з-за туману місяць випливає,-так писав Шевченко.<span>-Молодець,Марино!-похвалила вчителька. </span>
Моя країна-Україна
Вона прекрасна і єдина.
Тут поле золоте і небо чисте,
Тут є узлісся запашисте.
Тут в небі голуби літають
І гарну долю обіцяють.
Ще,тут народ живе чудовий,
Що має українську мову.
Україна - найкраща земля
Мені же, дорога вона.