першу осінній ліс жовтогарячий та золотий. Згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. Дерева міцно засинають в очікуванні весни. Тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. Не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. Тому в лісі часті тривожні сутінки. І стоїть тиша. Чути тільки як завиває осінній вітер. Іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. Проповзе між опалим листям їжачок. До них відізветься тиха розмова пташок.
Але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. Після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. Великий грибний острів – це осінній ліс.
<span>Вернувся додому: жінка з дітьми вийшла назустріч і не пізнала сердешного
</span><span>Коли бачив тітку Лукію, якесь сердечне тепло проймало його
</span>У мого дідуся стався серцевий напад
Зима.Навколовсе побіліло дерева були голі.Навколо діти грали в сніжки та ліпили снігових баб. Дуже гарна була зима
Відкриті склади-це склади,які закінчуються голосним звуком:мо-ва;пе-ре-ко-на-ти.