<span>Моя Мова – найкраща в світі! Нею освідчувалися в коханні мої дідусі і бабусі, мої матуся і татусь. Моєю Рідною Мовою я сказав свої перші слова: Мама, Тато. Нею сказали свої перші слова мої діти.
Історія моєї Рідної Мови починається з 4–5 століття нашої ери. У той далекий час із розрізнених слов'янських племен склався етнос, що згодом сформував Київську Русь. З того часу й починається історія моєї Рідної Української Мови.
Моя Мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі.
Моєю Мовою мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, моралізують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, гиркають оточуючі мене люди… У якій мові є ще така багата емоційно-психологічна лексика, яка дозволяє описати дію і статус, стан і вік людини, її оточення та ще багато інших ознак одним лише словом? Тільки в моїй Рідній Мові!</span>
Ответ:Ранній осінній ранок. Замріяна природа дрімає…
Приємно вдихнути свіжість холодного повітря. По берегах річки здійнялися густі ранкові тумани. І якось боязко вдивлятися в цю густу туманну вогкість. Всі предмети набувають обрисів чогось таємничого й невідомого.
Ось схилилося щось над річкою, над масивним берегом химерне зображення жінки з коромислом… Може, я потрапив у казку? І тут на мить туман трохи розсіюється, і я бачу перед собою плакучу вербу, що схилила свої кучеряві гілки до води. Вода темна й холодна. Здається, вона таїть в собі багато цікавого, незвіданого… Рибалки люблять ось так у тиші закинути самотню вудку. І нехай осіннє клювання не завжди найвдаліше, але саме стикання з природою — це вже диво.
День обіцяє бути похмурим… Аж раптом серед густих хмар пробивається сонечко. Туман повільно зникає. Злегка дме прохолодний вітерець, нагадуючи, що надворі — осінь.
Несподівано звідкись припливає самотня хмаринка-мандрівниця і сипле холодним сумовитим дощем. Сонечко, не бажаючи поступатися своїми правами, знову визирає з-за хмар. Дощик посріблив пожухлу траву, і вона щасливо посміхнулася назустріч новому дню. Їй невтямки, що зовсім скоро на цілих три-чотири місяці доведеться заснути та прокинутися оновленою тільки навесні. Дме холодний вітерець, але ще не такий нещадний, як пізньої осені, напередодні настання зимових холодів.
Слово протилежне за значенням до слова дрібний- це <span>крупний</span>;
оди-надцать
одинад-цать
вроде бы больше никак нельзя)
Я катався на плужці
В мене є плужок.
Я попросив в батьків на день народження плужок .