Объяснение:
Люди — складні створіння. Наш розум має здатність поєднувати біль та надію, щоб отримати щось справді прекрасне. Наполегливість — це вміння продовжувати, не зважаючи на почуття. Ви змушуєте себе рухатись далі навіть тоді, коли вам хочеться все кинути, і зупиняєтесь лише тоді, коли цілі досягнуто. Я дивую себе щодня.
Люди здаються надто рано, тому що в них неправильні очікування щодо майбутніх результатів та щодо самих себе. Вони думають, що все буде легко, і тому дивуються, коли це уявлення в результаті не відповідає реальності. Вони падають духом, а їхній ентузіазм швидко розпорошується.
Почніть свою подорож із правильних очікувань. І не применшуйте кількості часу, впродовж якого вона може тривати.
Пам’ятайте, що легкого успіху не існує. Очікуйте складного шляху, і ви морально підготуєтесь до зустрічі з реальними перешкодами.
Відданість справі повинна бути пропорційною розміру ваших бажань.
Ви будете здивовані, скільки всього можна досягти, якщо вірити в себе. Ейнштейн наполегливо продовжував вирішувати задачі, щоби впевнитись, що знайшов правильне рішення. Якось він сказав: «Я не розумніший за інших, просто довше сиджу за задачами».
.Скоро в нашому учнівському житті настане переломний момент: ми закінчимо
школу й розлетимося хто куди. Тому вже сьогодні кожен із моїх
однокласників задумується над вибором життєвого шляху. Ще б пак! Залежно
від того, яку путь обере людина, буде визначена її подальша доля.
Роздуми про власне майбутнє — це роздуми, де навчатися і
працювати. Це вибір певної лінії поведінки, вибір життєвих принципів,
визначення особистої системи цінностей... Знаю точно: я хочу бути
Людиною. Так, саме Людиною у високому розумінні цього слова. Важко бути
щирим, відвертим, порядним з іншими людьми, водночас не забуваючи й про
власну індивідуальність та інтереси, вважатися хорошим другом, справжнім
фахівцем в обраній професії тощо непросто. Значно легше жити, так би
мовити, навмання, йти в "нікуди": сьогодні мені добре, а завтра хоч
трава не рости. Образив людину? Нічого, переживе. Засмутив батьків?
Якось обійдеться. Зійшов на криву стежку в житті? Так живемо ж один раз!
Ні,таке ставлення до життя мені здається поверховим, егоїстичним та
безперспективним. Тільки любов до рідних та друзів, дотримання норм
моралі може бути запорукою успіху.
Що ж до професії, то найбільше мене цікавить робота з людьми.
Цей вид діяльності передбачає щоденне спілкування з широким колом чи то
учнів, чи то пацієнтів (залежно від фаху). Розумію, щоб давати іншим
якісь поради, фундаментальні знання, вказівки, треба довго й наполегливо
вчитися, і я готовий до цього. Досі пам'ятаю прочитану в дитинстві
повість Григорія Усача "Металіст з 9-Б". Герой твору вирішує стати
лікарем, як його батько, що присвятив усе своє життя рятуванню
пацієнтів. Хлопець робить вибір усупереч тиску упереджених
однокласників, дітей доволі забезпечених батьків. Ці учні цинічно
поводяться, не думають про майбутнє, бо впевнені, що батьки все зроблять
за них, улаштують куди-небудь. То чи варто хвилюватися?
Головний герой, серйозно налаштований обрати правильний життєвий
шлях, разюче виділяється на фоні розпещених та самовпевнених
однолітків, чим викликає симпатію читачів. Я хочу так само спокійно й
упевнено йти до мети, не зважаючи на труднощі, цинізм непорядних людей.
Буду наполегливим, адже я переконаний у правильності обраного шляху.
Хотілося б, щоб я й усі мої однокласники досягли того, про що
мріємо. Дуже добре, що мрії ці різні, несхожі одна на одну, тим цікавіше
буде спостерігати, як кожен із нас прокладатиме свою життєву стежку.
Я визначився з планами на майбутнє, почуваю себе спокійним і сповненим сил, аби утілювати ці задуми в життя.
<span>Від добра ніхто не тікає.
</span>Не той господар землі, що по ній бродить, а той, хто по ній за плугом ходить.
За деякої страви ляжеш вздовж лави.
Їв би очима, та душа не приймає.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Коли зорієш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
Коли б ковбасі крила, то б кращої птиці на світі не було.
Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.
Кому — як мара, йому – як зоря.
Аби хліб, а зуби знайдуться.
Апетит з їдою прибуває.
Баба з воза – кобилі легше.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Без вірного друга – велика туга.
Без труда нема плода.
Біда біду тягне.
Біда помучить і мудрості научить.
Боятися вовка – в ліс не ходити.
Велике дерево поволі росте.
Вкрадеш голку, а потім корову.
Вовка ноги годують.
Всякому овочу свій час.
В умілого й долото рибу ловить.
Година вранці варта двох увечері.
Двоє третього не чекають.
Де відвага, там і щастя.
Десять разів відміряй, а раз відріж.
Дома й стіни помагають.
Заварив кашу, так і їж.
За все береться, та не все вдається.
З ким поведешся, того й наберешся.
Зробив наспіх, як насміх.
Київ не одразу збудовано.
Кожна жаба своє болото хвалить.
Любиш кататись, люби й санчата возить.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам івця.
Менше говори — більше почуєш.
На двох стільцях не всидиш.
На тобі, небоже, що мені негоже.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Не так сталося, як гадалося.
Ні в тин, ні в ворота.
Ні кує, ні меле.
Одна бджола мало меду носить.
Перемелеться лихо – добро буде.
Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
Старий кінь борозни не зіпсує.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.
Чужа душа – темний ліс.
Щедрий на батьківські гроші.
Язик до Київа доведе.
<span>Як дбаєш, так і маєш.</span><span>
</span>
<span>Солов'ї - рід птахів з ряду горобцеподібних. Залежно від підходу до класифікації відноситься або до сімейства дроздових, або до сімейства мухоловкових.</span> Найбільш відомий звичайний соловей. Довжина птаха — 144–170 мм, вага — 13,4-26 г. Вони мають довгі ніжки, великі чорні очі, опірення буре, хвіст рудуватий.<span> Поширений в Європі і Західній Азії, до Півдня до Північного Кавказу. </span>Звичайний соловей - вологолюбний птах. Максимальної чисельності він досягає в лісах. Улюблені місця його проживання - низинні вологі діброви підзони хвойно - широколистяних лісів і діброви європейської лісостепу. Основна схема гніздової мікростаціі звичайного солов'я - густі , тінисті зарості калини , черемхи , крушини і жимолості в заплаві річки , у невеликого ключика або лісового джерела. Соловей охоче гніздиться і в густих заростях вологолюбних трав. Важливо лише те , щоб під пологом травостою , який добре приховує птицю і притіняє землю , залишалося голий , вільний від трави простір. Кращі умови такого типу виникають в заростях кропиви , деяких зонтичних і пріпойменних чагарниках . Прекрасним прикладом сприятливих гніздових мікростацій є тінисті по вологих низинних і овражних ділянкам зарості бузини . У лісовій зоні соловей широко розселяється по заплавах лісових струмків і річок. <span>Пісня солов'я - набір повторюваних свистів і клацань. Кожен елемент пісні, число яких може досягати 12, повторюється кілька разів. Повадки солов'я дуже характерні.</span>
Казка "Лис та їжак"
— Здоров був, їжаче!(кома при звертанні, знак оклику в кінці окличного речення)
— Здоровенькі й ви будьте, — відповів їжак і згорнувся клубочком. (кома і тире при передачі прямої мови та слів автора)
— Як здоров’ячко?(в кінці питального речення знак питання)
— Спасибі.(крапка в кінці розповідного речення)
— А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось. (кома при звертанні, крапка в кінці розповідного речення)
— Не можу, — відповідає. — Я ще не вмивався. (тире, кома при передачі прямої мови та слів автора на письмі)
— А знаєш, — каже лисиця, — я тепер уже не їм м’яса, самі овочі. (кома і тире при передачі прямої мови; у другому реченні кома при переліченні стоїть). Сьогодні цілий ранок з кроликами на капусті паслася. Та й наїлася ж!..(кома в кінці розповідного речення, знак оклику в кінці окличного речення)
— Та що ви кажете?! (знак питання в кінці питального речення, знак оклику для підсилеення інтонації запитання). А я оце саме хотів вам сказати, що біля старої вільхи виводок тетеревенят пасеться.(кома в СПР реченні, крапка в кінці розповідного речення).
— Де це? — так і підскочила лисиця. (знак питання в кінці питального речення; тире для відокремлення прямої мови від слів автора)
— За струмочком праворуч. Та куди ж ви? (крапка в кінці розповідного речення, знак питання в кінці питального)
— Побіжу, ніколи...(кома при переліченні, крапки свідчать про незваершеність фрази). І лисиці як не було. (крапка в кінці розповідного речення)
Розгорнувся їжак:
— Піди-но, побігай! Нас, голубонько, не обдуриш... ( двокрапка, тире при передачі слів автора і прямої мови, комами виділено звертання, крапки в кінці свідчать про незавершеність фрази).
у дужках пояснення розділових знаків.