"Думи мої думи", "Тече вода з-під явора", "Зоре моя вечірняя", "Садок вишневий коло хати" та інші.
У небі вітер кучерявий колише теплую блакить, і затихає, й знов шумить, і раптом схоплює на крила хвилясті співи журавлів, і давня казка, вічно мила, зринає крізь хвилястий спів.
Це слово не має роду! Бо воно стоїть у множині. А прикметники, що стоять в множині, ніколи не мають роду.