Ставлення до Наполеону у кожної російської людини і справжнього патріота своєї Батьківщини може бути тільки одне – як до агресора і загарбникові , який приніс руському народові нестерпні страждання, змусивши терпіти позбавлення і смерть. Особливу увагу в період своєї влади Наполеон приділяв роботі поліції, на чолі якої поставив свого відданого прихильника Фуше – хитрого провокатора і спритного шпигуна. Це було викликано тим, що він дуже боявся зради і всіма силами намагався захистити себе від зазіхань ворогів. Наполеон Бонапарт вів жорстку політику, яка дозволяла йому утримувати владу і заздалегідь розправлятися з супротивниками.
Скласти хронологічну таблицю життя П. Тичини можна так:
11 (23).01.1891 – народився у с. Піски Чернігівської губернії.
З 1897 – навчання у земській початковій школі.
1900 – стає співаком хору у Єлецькому монастирі.
1906, червень – помирає батько.
1906 – пише вірш «Сине небо закрилося».
1907 – закінчує училище.
1907-1913 – навчання в Чернігівській духовній семінарії.
1912 – вперше друкується твір «Ви знаєте, як липа шелестить».
1913 – друкує оповідання «Спокуса», «Богословіє», «На ріках вавілонських».
1913-1917 – навчання у Київському комерційному інституті (економічний факультет).
1914-1916 – працює рахівником-статистом Чернігівського губернського земського статистичного бюро.
1917 – працює завідувачем відділу хроніки газети «Нова Рада».
1918-1919 – працює завідувачем відділу поезії журналу «Літературно-науковий вістник».
1919 – друкує першу збірку – «Сонячні кларнети».
1920 – працює завідувачем літературної частини Першого державного драматичного театру УСРР.
1924 - працює в журналі «Мистецтво», в державному видавництві «Всевидат», завідує літературною частиною в Київському театрі ім. Т. Г. Шевченка працює в журналі «Мистецтво», в державному видавництві «Всевидат», завідує літературною частиною в Київському театрі ім. Т. Г. Шевченка.
1923 - переїздить до Харкова, входить до літературної організації «Гарт».
1927 – входить до організаії ВАПЛІТЕ.
1934 – переїздить до Києва і поселяється в будинку письменників Роліт.
1941 – письменника було евакуйовано до Уфи у зв’язку з початком війни.
У кінці 1950-х й 1960-ті – виступає з критикою шістдесятництва.
16.09.1967 – помер у Києві.
Тема:відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого полону козаків, яким прагне допомогти Маруся Богуславка.
ідея: засудження турків як ворожого народу і возвеличення віри у вільне життя
худ. засоби:
епітети: камінь біленький, кам"яная темниця
повтори: дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка
рит. оклики: козаки, ви, біднії невільники
рит. запитання: що в нашій християнській землі за день тепера?
Щастя - це знати, що ти у потрібному місці у потрібний час. І поруч з тобою людина, котра є твоєю рівноправною частинкою. Й ти розумієш, що ви - двоє закоханих людей- не можете жити одне без одного.
Щястя - це не бути третім зайвим, а бути у тій компанії, яка приймає і розуміє тебе. Щастя - це сміх рідної людини поруч, тепло її рук, глибочінь її очей, які завжди тебе розуміють. Відчуття щастя я прирівнюю до відчуття безкінечності. Це щось таке прекрасне і незгасне.