Моя улица називается улица Цветочная. С самого детства я помню ее красивой в разные времена года. В детстве она вела и встречала меня из школы. Зимой я радостно каталась на санях по улице и играла на ней в снежки. Весной она радывала яркой зеленью и цветами вокруг домов.Летом я каталась на велосипеде и отдыхала на скамейках в тени деревьев, посаженых вдоль улицы. Осенью улица радовала окраской листьев на деревьях.Такой красивою улица бывает только осенью.Я помню каждый камешек на ней. И я с радостью каждый раз прохожу по моей любимой улице.
У садку біля моєї хати росте багато фруктових дерев. Одного разу завітала дивна пташка. Вона не сіла, як інші птахи, на гілку яблуньки, лапами вхопилася за стовбур, міцно вперлася в нього хвостом. Зразу приступила до роботи.
Це був дятел. Він чорного кольору з білою грудкою. На голові червоний яскравий чуб.
Цікаво стало спостерігати за ним. Спочатку він обстукав яблуньку. Потім його міцний дзьоб працював, як «свердло». Навіть звуки його нагадували цей інструмент. Птах діставав шкідників. Довго він то постукував по стовбуру, то «свердлив» його. Обійшовши так навколо стовбура, він закінчив свою роботу і полетів далі.
<span> Дятлів називають санітарами лісу. Їх занесено до Червоної книги. Вони потребують охорони.</span>
Таких людей називають хитроумними.
Мені дуже сподобався твір Андрія Малишко "Рідна мати моя".
Малишко писав цей твір та згадував про свою мати.Це почуття - безмiрна і свята любов до матерi. Синівська вдячність, повага, любов у кожному рядку до своєї неньки.