Відповіді на 1-6 завдання:
1.А
2.Б
3.В
4.Г
5.Б
6.А
У наш час швидкої зміни подій, швидкоплинного прогресу багато людей раптом вирішили, що в житті людини головне – накопичування матеріальних цінностей. Великі будинки, коштовності, престижні автомобілі, одяг від славнозвісних кутюр’є, шикарні курорти та ресторани та інші додатки багатого життя для деяких людей стали мірилом істинних цінностей. Але всі вони усього лише тимчасові забаганки, бо достатньо часто їх лишаються, так само, як і здобувають.
Треба зрозуміти, що істинні цінності в житті людини – це її сім’я, близькі люди, яки завжди будуть поруч – і в добру, і в лиху годину. Тільки коли стаєш дорослим, розумієш, що нікому, окрім своїх батьків, ти не будеш так потрібен. І байдуже, який ти – красивий чи не дуже, багатий чи ні, ти для них найкрасивіша, найрозумніша, найкраща дитина на усій землі. Вони віддають своїм дітям усе найкраще, що мають, нічого не потребуючи натомість, і це найбагатша цінність, яку отримує людина в житті.
Багато батьків у наш час помилково вважають, що достатньо матеріально забезпечити усім необхідним свою дитину, не розуміючи, що у цій гонитві лишають її цінності спілкування. Дитина бере у спадок не тільки матеріальні, але й моральні цінності, які дають йому батьки, тому потім не треба дивуватися, чому ваша дитина байдуже ставиться до біди інших людей, не поважає старість.
Федько Халамидник головний герой твору В. Винниченка "Федько Халамидник". Хоч і Федько був з бідної родини, але був він чудовим другом і помічником годі й шукати. Він не любив обманювати себе і батьків. Я б хотів щоб у мене в житті був такий друг вірний, сміливий, відкритий, чесний і завжди веселий.
Телята,ягнята,курчата,каченята,гусята
Українська пісня... Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією.
<span>З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотанням грому. Український народ створив так багато пісень, що, якби кожного дня вивчати одну нову пісню, на вивчення усіх не вистачило б людського життя. </span>
<span>Ми знаємо так докладно античну історію, історію Римської держави, бо її оспівали славетні поети — Гомер, Овідій, Вергілій. Наша ж історія, як сказала Ліна Костенко у романі "Маруся Чурай", написана "плугом, шаблею, мечем, піснями". Так, і піснями. А нашими Гомерами були народні співці — кобзарі. До нас дійшли імена найталановитіших із них. Це Остап Вересай, Федір Кушнерик, Євген Мовчан... </span>
<span>У давніх народних піснях відбилась відвага, волелюбність захисників народу, любов до рідної землі. Народна пам'ять зберегла імена деяких авторів давніх народних пісень. Найталановитіші з них — полтавчанка Маруся Чурай, козак Семен Климовський. </span>
<span>Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісня. Сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі. </span>
<span>У моїй сім'ї люблять і поважають народну пісню. Я чула їх змалку від бабусі, мами. Пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить життя більш осмисленим, радіснішим і красивим. Наша пісня буде жити вічно. </span>