Ой спiванки-коломийки<span>, в’язанку з них в’яжу, Як попросять заспiвати, я ся не вiдкажу. Як я стану </span>коломийки<span> спiвати, спiвати, Засмiєшся, i затужиш, i станеш гадати. Ой дрiбонько </span>коломийка<span>, дрiбонька, дрiбонька, Одна мила, друга люба,...
</span>Жив народ собі один Звався Український Але він не знав, що є Ще народ Російський Жили собі добре в них Та радяньська влада Взяла та й народи ті Братами назвала Маєм Київ ми столицю, Україну Мати, І не треба, Москалі, Нам тут заважати...
Правильна відповідь г) персоніфікація
Чому зажурилася Жар Птиця? Яка була Жар Птиця? Хто їй заздрив? Що сталося з жар птицею? Чому вона захворіла?
Ответ:
вот
Объяснение
Михайлик — головний герой твору, бідний сільський хлопчик.
Михайлик: чемний; добрий; працьовитий;шанобливий; кмітливий; цілеспрямований допитливий. Прагнення героя: а) жага до навчання; б) любов до природи; в) пізнати світ; г) читання книг та написання власних творів.
. Приказки. • Хліб у поті чола. • Земля — найпривітніша людська домівка. • З любові й терпіння народжується людина і хліб. • Природа — наша мати. За гріш не купити маку, а за гривню — правди.
3.11.2. Народна мудрість. • Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться. • Всередині рожевий віночок — непорочність зі знаком сонця (квітка нарциса).
3.11.3. Людина і чаклунство. • відвідування матері з сином знахарки, яка лікувала хлопця тим, що «качала й виливала куряче яйце». • «Село звинувачувало відьом, нечисту силу: це вони наслали спеку. Зібрався хресний хід, кропили, обходячи поля».
3.11.4. Свята. • Люди для того їх і понаставляли, щоб легше було перебути зиму. Мати внесла в хату снопа, а він водив коляду, стукаючи в замерзлі вікна, просячи дозволу славити сонце, яке повернуло до тепла й привело Новий рік. Потім на озері прорубано ополонку — святили воду, а він вийшов із-за пазухи й пускав голубів: вода — на здоров’я, голуби — на щастя. Їли кутю... найбільше свято — воскресіння трави...»