С русского на украинский=мама пише лист.
1. На Кам’яному острові2. Швайка каже, що на землі Воронівки напали татари3. Хлопці лишаються на острові самі з Барвінком4. На острів припливають два човна з трьома людьми, один з них - Тишкевич 5. Хлопці беруть Тишкевича у полон6. Козаки повернулися, Тишкевич втік7. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів і погнався за Тишкевичем8. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові 9. Санько ворожить, і хлопців не помічають.10. Швайко і хлопці ідуть степом, зустрічають пастуха Рашита11. Швайко і хлопці в гостях у Вирвизуба12. Пригоди Демка-Дурної Сили13. Дід Кудьма вирішив, що Грицик залишиться зі Швайкою джурою, а Санько буде з ним.14. Суд у плавнях: Грек дарує Демкові життя15. Козацькі розмови на березі річки
Моя сім'я є найкраща, тому що вона дбайливо піклується за мене .Сім'я підтримує у будь якій секунді! Переживає , коли мені стало погано або болить коліно то сім'я викликає лікаря і він робить все заради того щоб мені стало легше! Отже , я дуже сильно люблю свою сім'ю!!!
Велика панда (бамбуковий ведмідь) — ссавець, якого тепер відносять до родини ведмедевих. Ця тварина нагадує ведмедя, але має круглішу голову, що нагадує чорно-білу маску. Велика панда живе в листяних та хвойних лісах із густим бамбуковим підліском в гористих місцевостях центрального Китаю, таких, як Сичуань і Тибет, на висоті від 1200 до 4000 м над рівнем моря. Живляться панди різними рослинами і найперше — молодими пагонами бамбука, які вони розгризають міцними щелепами.
<span>Велика панда — це вимираючий вид, головною загрозою її виживанню є подальша втрата середовища проживання та дуже низький рівень народжуваності як в неволі, так і в дикій природі. Вважають, що близько 1600 панд досі проживають у дикій природі.</span>
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір. Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям. Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню. Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі… Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч. Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо. <span>Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя</span>