Синтаксичний розбір речення
<em>Члени речення: </em>
<span>З багатьох(_ _) античних(~~) міфів(_ _) на мене(_ _) чи не найбільше(~~)враження справляв(═) <u>міф</u> про людинолюбця Прометея(~~), <u>який</u> ніби вкрав(═) у богів(_ _) вогонь(_ _), <em>щоб</em> передати(═) його(_ _) людям(_ _), <em>і</em> <u>міф</u> про Ікара(~~),
|<em>першу людину</em>|(~~), <u>що</u> знялася на крилах(═) у небо(_._).</span>
Граматичні основи:
1) підмети: <u>міф</u> (і) <u>міф</u>;
<span> присудок: справляв враження;
</span>2) підмет: <u>який</u>;
присудок: ніби вкрав;
3) (підмета немає);
<span> присудок: передати;
</span> 4) підмет: <u>що</u>;
присудок: знялася на крилах.
Другорядні члени речення:
<span><span>- </span>додатки: <em>з багатьох міфів, на мене, у богів, вогонь, його, людям</em>;
</span> <span>- означення: <em>античних, найбільше; про людинолюбця Прометея, про Ікара;</em>
</span><span><span>- </span>прикладка: |<em>першу людину</em>|(~~);</span>
<span><span>- </span><span>обставина: <em>у небо</em>. </span></span>
<span>
1[З багатьох античних міфів на мене чи не найбільше враження справляв міф про людинолюбця Прометея, 2(<em>який</em> ніби вкрав у богів вогонь), 3(<em>щоб</em> передати його людям), <em>і</em> міф про Ікара, |першу людину|], 4(<em>що</em> знялася на крилах у небо).</span>
<span>
Схема:<span> [ ═ O, (с.с. ═), (щоб ═ ), і O х, |~~|], (c.c. ═).</span></span>
<span>* O, …, і O – однорідні підмети в головній частині (вказати всередині—)
</span><span> с.с. – сполучникове слово (який, що – підмети)
</span><span> |~~| - відокремлена прикладка
</span>__
Складнопідрядне речення з послідовною (2 – 3) та паралельною (2, 4) підрядністю.
Підрядні: 2, 4 – означальні; 3 – обставинне мети (односкладне безособове).
Головна частина ускладнена однорідними підметами та відокремленою прикладкою. <span> </span>
Я маленький, я кругленький,
Мов медочок солоденький,
На баштанці дозріваю,
Ясненьке сонечко вітаю
Кавун
Вот звуковая модель- --o==o
Скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. Вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
У журбі люди співали завжди. Мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. Кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. Дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
Коли не можливо сказати, залишається тільки співати. З піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. Вона ніби заколисує журбу. Бо розумієш, що ти не один. Автор пісні пережив таке, що і ти.
Важко було б пережити самотність і печаль без пісні.