Радгосп,
виконком,
страйком;
запчастини,
ощадкаса,
будматеріали;
завкафедрою,
завскладом,
міськвно,
райвно,
КамАЗ.
МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького)
місцевком,
продмаг
ІМЛІ (Інститут світової літератури);
мопед (мотоцикл-велосипед)
есмінець (ескадрений міноносець)
запчастини,
пологовий будинок,
комроти
Держплан (Державний плановий комітет),
кожіміт (імітація шкіри)
житлово-ек-сплуатаційна контора — ЖЕК
державна автоінспекція — ДАІ
У центрі села стоять білесенькі хати.
В україні розвинута харчова промисловість.
Те руде кошеня таке смішнесеньке.
Жила колись на Україні одна родина. Чоловік козакував при потребі, а відтак сіяв на зимівнику хліб. Жінка була йому до помочі і доглядала за дітьми, бо було за ким. Дав їм Бог п’ятеро синів і одну дочку. Зіп’ялися на ноги господарі, добралися до якогось там достатку. Милувалися у вільну хвилину обоє своєю донечкою-писанкою і синами-соколами. Обминало їх обійстя нещастя, бо хатина ховалася у глибокому байраку та й гострі шаблі й стріли батька та його синів завжди були на сторожі. Та людське щастя у руках Божих…
Настали на Україні важкі часи і вороги віднайшли той щасливий зимівник та й взялися до грабунку. Стали проти ворогів батько з синами, але сила солому ломить: сміливих козаків постріляли і порізали. Кинулися кати до хати та на їхній дорозі стала мати із самострілом. Поклала кулею зайд, а сама впала на порозі рідної хати. Тіла козачі вороги потягли із собою кудись, а маму донечка поховала у саду.
І сталося диво... Виросло на тому місці деревце, яке навесні зацвіло пишним білим цвітом, а літом налилося червоними ягодами, схожими на краплини крові. Милувалася дівчина-сиротина цвітом деревця, а як спробувала смачних ягід, то враз заснула. І сниться їй те деревце , що з нього вийшла постать матері, стала біля неї і каже:
– Видиш ня, донечко? – шепотіли люблячі уста. – Вишня, доню?
З того часу те деревце називають Вишнею. А що великою є душа кожної матері, то краплини-ягоди в неї великі та соковиті.
Дивись! Сьогодні чудова погода.
- Справді сьогодні на дворі тепло і сонячно.
- Ходімо грітися на сонечку?
- Ходімо Андрію.
- Дивись Наталко! Як літають птахи в повітрі.
- О, а то напевно хмари насуваються.
- Так, дійсно. Ходімо кудись сковаємося.
- Ходімо!
- Сьогодні вже буде йти злива.
- Так Андію. Але завтра буде знову сонячний день. До зустрічі!
<span>- Бувай Наталко!</span>