Я так люблю тебе, золотава моя красуне! Ти нагадуєш мені ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у лісових хащах. Опале листя, твій шерех нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. Листопаде, твоя жовта заметіль схожа на вишукане мереживо. Що ж ти так рано до нас прийшла, люба осене? Пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. Квіти, залишайтесь такими ж яскравими, як влітку. Ми ще не намилувалися вами. Хмари, не закривайте небо сірим покривалом, а ти, сонечко, виглядай частіше. Синє море, залишайся теплим якомога довше! Будь довгою і теплою, щедрою і гарною, красуня-осінь!
Вона навчила Михайлика багато чому...заложила у нього любов до природи..."навчила любити теплі роси..і тд"
Моя вулиця
Знайте кожна людина живе на якісь одні вулиці. Моя вулиця найкраща для мене. Вона чиста, красива, доглянута. Я кожно дня підмвтаю її щоб було приятно знаходитися на ній адже для людини не буде приємно коли брудно, грязно, темне. Яка вулиця така й людина. Я стараюсь тоглядати за своєю вулицьов але не завжди виходить. У мене не так багато часу щоб її дуже красиво прикрасити. Я люблю снаходитися на свої вулиці, гратися з друзями, сестрою і братом.
Літом вона зелена від рослин, яких я з родиною посадила. Я дуже сильно чекала поки все виросте стане красивий кольоровим. А зимою вно покривається білою ковдрою и все спить під снігом. Але все одно є люди які забруднюють вулицю і мені дуже не приємно, тому що я з родиною намагалися щоб все було красиво. Але як можу говурю до тих людей і прошу щоб вони помагали прикрашати вулицю а не забруднювали. Деякі люни не слухали нас але нічого. Ми добилися чого ми хотіли.
Як чудово на прогулянці в зимовому лісі!
<span>Все навкруги біле, вкрите пухнастим м'яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. </span>
<span>Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. </span>
<span>Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. </span>
<span>Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. </span>
<span>У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. </span>
<span>Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. </span>
<span>Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі. </span>
Не беречь здоровье - можно испортить иммунитет и заболевать более сложными болезнями.В крайнем случае можно умереть.