Iз давнiх-давен уславилась земля украïнська пiснями, якi передавалися вiд
<span>поколiння до поколiння, вiд матерi до дiтей бережно, як найцiннiшi релiквiï. </span>
<span>Пiснi розкривали духовний свiт народу, його прагнення i сподiвання, горе i </span>
<span>радощi, давали сили в трудi i боротьбi за визволення. </span>
<span>"Украïнська народна пiсня, </span>
<span>Ї писав М. Стельмах, </span>
<span>Ї увiбравши в себе i грозовий, i барвiнковий ласкавий свiт, iсторiю i побут, </span>
<span>болючi роздуми i найнiжнiшi почуття, воiстину генiально поєднала пристрасне й </span>
<span>емоцiйне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями мелосу... " </span>
<span>Доля украïнськоï пiснi сумна i велична. Незважаючи на перешкоди i </span>
<span>лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати красою новi поколiння. Кожна пiсня, </span>
<span>мов iскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав </span>
<span>укладач збiрки "Найкращi пiснi Украïни" Михайло Шевченко: "Вона має те </span>
<span>велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям </span>
<span>духовностi </span>
<span>Ї має дух! " </span>
<span>Народна пiсня </span>
<span>Ї це насамперед iсторiя Украïни та невмирущiсть душi народноï, це свiт </span>
<span>життя i боротьби, надiй i сподiвань, якi не покидають людину i в найтяжчi часи. </span>
<span>Минають столiття, змiнюються суспiльнi устроï, потрясають свiт вiйни i </span>
<span>голодомори, на змiну одним поколiнням приходять iншi зi своïми смаками й </span>
<span>уподобаннями. А народна пiсня залишається, даруючи свою красу та неповторнiсть. может так подойдет</span>
І моя важка робота принесла свої плоди: я не отримав жодної шістки. Мої батьки пообіцяли мені, якщо я не отримаю жодної шістки, дозволити поїхати мені в дитячий табір на морі. Мій найкращий друг був там вже тричі, і йому дуже сподобалося. Цей табір знаходиться в Криму, майже на самому березі моря в невеликому селищі. Мій друг розповідав мені, що там веселі вожаті, що вони влаштовують цікаві конкурси та змагання між дітьми. Що там купаються в морі щодня, як відзначають День Нептуна і День іменинника. До того ж я б хотів знайти собі нових друзів, подивитись на Крим, тому що я там жодного разу не був. Це моя найбільша мрія про літо. І я думаю, що вона здійсниться.
План-характеристики образів Яви та Павла Іван Рева та Павло Завгородній — друзі-п’ятикласники. Пригода — невід’ємна частина життя хлопців. Риси характеру: а) доброта і чуйність; б) справедливість; в) винахідливість: г) гумористи, бешкетники, здатні на вигадку; д) зневажливо ставляться до навчання.
Я не читала на украинском ни когда,я родом из России,ты подойди к Маме Папе скажи им,они тебя обязательно научат,и ты научишься.
Свою повість «За сестрою» А. Чайковський написав у 1907 році. Цей твір одразу ж здобув популярність у читачів. Події повісті відбуваються у часи середньовіччя, коли татарські і турецькі загарбники руйнували міста і села, забирали в полон і вбивали людей, у часи, коли мужні козацькі воїни виборювали свободу для своїх співвітчизників і рідної землі. Повість «За сестрою» - це не просто твір на історичну тему, це твір про мужність і вірність, про мандри і пригоди.Головний герой повісті «За сестрою» - підліток Павлусь, на долю якого випало багато незвичайних пригод. Хлопчик жив з матір’ю, сестрою Ганнусею і дідусем у невеличкому селі Спасівка. Але трапилося так, що одного дня життя Павлуся перевернулося: хлопець втратив маму та дідуся, а сестру Ганнусю вороги забрали в полон. Щоб її врятувати, йому довелося відправитися в небезпечні далекі мандри.Павлусь бажав довести собі та іншим, що він – гідний нащадок вірних захисників України – запорізьких козаків. Тому хлопчик залишив батька та старшого брата, залишив козаків і відправився визволяти сестру. На шляху до Криму у Павлуся було багато перешкод, але він не здався, адже був славетного козацького роду.Павлуся змушували тяжко працювати, карали, навіть продавали, але всі випробування долі він переніс з гідністю і честю, та ще й іншим допомагав у скруті. Саме таким сміливцям, як Павлусь, частіше усього посміхається вдача. Хлопчик досяг того, до чого так довго прагнув: Девлет-гірей відпустив із неволі сміливого юного козака разом із сестрою. Він навіть дав їм охоронну грамоту, завдяки якій їх не мали права чіпати татари і турки. Хочеться сподіватися, що в майбутньому з Павлуся вийшов гарний козацький ватажок.<span>«Я поклав собі за ціль мого життя, – переповісти в белетристичній формі нашу історію з козацького періоду й тим заповнити цю прогалину в нашій літературі. До того часу мало хто до того брався», – писав А. Чайковський про свої літературні надбання. Немає ніякого сумніву в тому, що це письменникові вдалося в повній мірі, адже повість «За сестрою» та інші його твори – цікаві та захоплюючі оповіді про славне історичне минуле України. А головна думка, яку утверджував у них А. Чайковський – це необхідність бути добрим, чесним і мужнім, любити своїх рідних, свій край і Батьківщину. </span>