Найбільше шкода, звичайно, Говорющу рибу. Адже саме вона постраждала найбільше. І справа навіть не в вії гибелі – це був наслідок, а в тому, що риба так і пішла з життя не признаною ніким.
Чи винен рибалка? Я думаю, що ні. Він вперше в своєму житті зустрів чудо і просто не зміг пояснити своїй жінці, що дива дійсно існують. Жінка рибалки за своїми клопотами і турботами теж не почула голосу риби. І як її було почути – кожного дня їй доводилось готувати їжу і слідкувати за господарством. Які можуть бути чудеса.
Хто ж по-справжньому винен в цій казці, так це самі риби, які не прийняли говорющу рибу такою, як вона була. Вони вирішили так: не схожий на нас, отже не можеш бути поруч. І їх зовсім не турбувало, що вміння говорити – це дар Божий. Можливо, це вміння могло б принести яку-небудь користь. Ні, риби вирішили просто вигнати свою товаришку з моря.
Я вважаю, що не вміння приймати іншого таким, яким він є, це велика несправедливість, як по відношенню до нього, так і до себе.
Ответ:
Дракок у кожного асоціюється з страшним звіром, але прочитавши цей твір і зрозумівши самопожертву Грицька, здається що це досить добра істота, яка готова на смерть зароди друга та рідного міста Люботина. Чого не скажиш про князя, який не цінував дружби дракона і влаштував те побоїще. Можна було й іншими способом доньку жаміж видати, другі традиції він нецінував. Але князь пошкодував за свій вчинок, що правда то було уже після драконової загибелі і нічого вже не повернути. Висновок з цього твору можна винести такий: треба бути далекоглядним, що князь не розумів що у бою дрокона вбють, до нього не дійшло що смерть Грицька буде на його совісті. Порівнявши ці два персонажі можна легко зрозуміти хто людина , а хто дракон.
Объяснение:
Весняні мріїОй, ви ночі мої волошкові,
Ой, ви маки червоно- п"янкі,
Ой, ви ранки травнево- бузкові
Та троянди, духмяно- терпкі.
Де ж ви роки, мої ж бо молоді,
Такі щасливі та золоті...
До яких поринули володінь
І куди?.. По якому путі?
Залишили споришеві стежки
І конвалій аромат хмільний́́...
А ще рояться в голові думки...
І той рій, медово -похмільнИй .
А мрії, жасминово- ванільні,
Пливуть у небеса до раю,
Де вже келихи дзвенять весільні,
Весняно піняться по краю
Війна це слова війна. Зараз між Росією і Україної іде війна і страждають маленькі діти які нівчому не винні. Кожен любить свою Україну і за неї готовий битися і кажуть що інша країна поганіща а наша найкраща в світі. Люди знайте всі країни добрі бо в всіх країн є Бог. Маленькі діти які лиш народилися вмирають . Батьки їх приносять додому а там де вони живуть є війна і туда в їхні хатину попадає бомба і вона зривається і маленька дитина яка нівчому не винна вмирає. ДІТИ НІВЧОМУ НЕ ВИННІ ЛЮДИ!!!!!!!!!!!!!