Cама думай,это очень легко ну вот 1.Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А. Малишко).
2. На темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця (Ю. Збанацький).
3.Безмежний степ, ужитий снігом, спав (М. Старицький).
4.) Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.
5.Біля входу в парк, порослого високою травою, панувала тиш
Народ - слово вжито у називному відмінку.
Говорять, щоб зібрати народ, треба розумні думки у голові мати.
Сьогодні за вікном до мене постукала гарна,неймовірна,барвиста весна.
Прийшла дивовижна пора року- весна.
Я всю осінь,всю зиму чекала її ,і ось вже вона постукала мені у віконце ,така чарівна красуня весна.
У лікарні Василько лежав у ліжку й думав:– Завтра я не піду до школи, але у мене так багато роботи. А тут таке нещастя: лікар сказав, що треба лежати цілий тиждень. Що робити?Василько повернувся на бік, застогнав від болю. У цей час до палати зайшов лікар і поцікавилася:– Васильку, тобі нудно лежати?– Звичайно, нудно.– Я прийшов запитати, чи паморочиться в голові?– Так, паморочиться.– Давай ти приймеш ці ліки. Добре?– Ну що ж, давайте… А що ще я повинен робити? – запитав він.– Ти лежи, – з подивом подивився лікар на Василька і розсміявся.– Чому Ви смієтеся? – образився Василько.– Пробач, будь ласка… Скільки тобі років, хлопчику? – запитав лікар.– Чотирнадцять.– Ти зовсім дорослий. А що ще тебе болить?– У мене все болить, лікарю: голова та груди.– Відкрий рота. Покажи язик… Так… Скажи «а». Тепер зніми сорочку, я подивлюся твій живіт… Так болить? А так? Нічого серйозного. Зараз випишу рецепт. Нехай твоя мама піде до аптеки за ліками. Будеш приймати по дві таблетки тричі на день. Ввечері я знову прийду оглянути тебе. У мене немає ніяких сумнівів, що це ангіна. А чому такий сумний? – запитав лікар.– Я сам не знаю, – відповів якомога серйозніше хлопець.<span>– Одужуй, Васильку. До побачення, – сказав лікар і вийшов з кімнати.</span>
Наш клас завжди був доброзичливим. Ми ніколи не сваримося один з одним, любимо виїжджати з ним на природу коли канікули і хороша погода.У мене є краща подруга, ми сней НЕ разлучни. Я їй і вона мені довіряємо один одному секрети і незважаючи на це ми дружимо. Звичка допомагати один одному робить нас ще сильнішими. Якщо хтось не зрозумів що-то чи не зміг вирішити домашнє завдання, ми обов'язково йому пояснимо і покажемо. Завдяки цьому у нас не буває поганих оцінок.
Я не розумію, чому діти не люблять школу. Це ж прекрасне місце для того, щоб набратися знань і провести час з хлопцями :)