Пробуждения весны это то что мы можем наблюдать на улице. почки на деревьях начинают расти. как писал а. с. пушкин,, травка зеленеет, солнышко блестит '' мы могли удостоверица что это так. на улице очень свежо, даже тепло. все скинули свой зимнии шубки, как зайчик, и переоделись в легкую одежду. снег сошел , появились грязные лужи и гразь. если посматреть вокруг весна это прекрасное время года перед каникулами
Набрали хлопці в кишені різного насіння,крихт,обрізків з капусти і пішли на лижах у ліс.
Налетіли щиглики галасливі, чижі, засмучені чечітки-сирітки,снігурі,вівсянки і навіть горобчик хитро клюе насіннячко.
Я хочу сказати що потрібно цінувати кожну мить-бо життя таке коротке.Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від
трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці
роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це спосіб
нормального прожиття. А дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом –
марнування і не цінування власного життя. А роблячи добрі справи,завжди пам’ятай
про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків.
Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті
людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що
вони своє життя прожили.
Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не
прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність
життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти
свого життя.
<span>Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і
надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя
не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити
жодної хвилини.</span>
В 1882 році було створено трупу-театр корифеїв,яка зробила великий внесок у драматургію України.