Спочатку треба посадити пшеницю в (плодючю) землю. Потім на протязі 1-2 неділь потрібно поливати або якщо йде дощ не треба. Десь через 2-3 неділі з'явиться росток. Після цього треба слідкувати за тим щоб росток не зламався (від вітру або хтось зламав) .Після того як він виросте і поспіє треба його скосити (пожнити). Після зібрати семена з головки колоса.
Вроде все (я старался)
пречудовий, завеликий, заважкий, надзвичайний, прастарий, архi-
важливий, ультрафiолетовий
Ответ:
На мою думку людина властива мріяти . У своїх фантазіях ми бачимо себе кращими , розумнішими, щасливішими тобто ідеальними, звичайно в крашому і реалізованішому місті. І з деяким часом ми занепадаємо духом і урешті-решт, ми відмовляємось від мрій.
По-перше мрія - це усе ваше життя без мрій ми немодимо собі уявити які ми є, можимо жити у більш реалізованому місті.
По-друге для кожного з нас мрія це шось шо дає вам жити ,любити і страждати . Страждаєте ви від тогр чого незмогли досягнутися, у своєму житті хоча мріяли но не вірили у власні сили.
У мене в житті була така ситуація коли я невірила у мрії. На данний час я віру в мрії, а знаєте чому, просто здійснилася моя мрія про яку я довго мріяла тільки я щаслива що мрії збуваютьс потрібно вірити в це без віри нічого нездійсниться.
Одже вірже у мрії і незападайте духом . Мрія це життя ,ваша фантазія вас непідводить ви можете здійснювати свої мрії для кожного з нас це не легко, але ми сильні і справимося ,леше вірте у власні сили. І ваші мрії незабаром здійсняться.
Зимовий ранок
Заглянув зимовий ранок у моє віконечко.Він тихенько постукав і привітався. Чому ж ранок такий сумний?
Вийшла я на подвір*я. Зимове небо було сірим, заспаним. По ньому пливли сірі, волохаті хмарки. Вони закрили сонце. Повітря холодне, важке. Змерзла земля вкрита білим снігом.Дрімають безлисті дерева. Рідко пролітають заклопотані пташки.
Сумно. А так хочеться розвеселити ранок. Покличу сонечко. І засміється ранок!
Зимовий ранок відрізняється ще й надзвичайною тишею. Ні людей, ні птахів, ні якихось тварин вуличних немає. Всі сплять, всім холодно. Навіть сонця ще не видно, воно не викотилося поки з-за обрію. Теж відчуває, що рано, і що можна солодко поспати ще кілька хвилин. Ось лінія горизонту починає червоніти. Це означає, що сонце все-таки вирішило прокинутися. Нарешті! Зараз зимовий ранок озарится чудовим світлом перших його променів. Лінія стає яскравішим і товщі, обриси лісу десь далеко стають чіткішими. Ось, нарешті, з'являється перший промінь, схожий на світло від величезного ліхтарика. Він недовго буде самотній, через секунду до нього вже приєднаються інші промені, такі ж як перший. А пройде ще пара хвилин, і з-за обрію викотиться саме сонце, величезна, виспатися і сяюче. З'являється відчуття, ніби воно щойно умилось, так яскраво воно блищить і сяє. Своєю яскравістю сонце заражає все навколо: дерева, снігові замети та доріжки, будинки. Тепер і вони теж починають блищати і виблискувати, переливаючись і засліплюючи всіх, хто посміє наблизитися до них. Такого ранку не хочеться сидіти вдома. Хочеться вийти і пройтися по цьому сяючому снігу, який схожий на величезне зібрання крихітних діамантів. Він не виглядає м'яким і пухнастим, навпаки, здається, що це щільний килим з маленьких шматочків твердого льоду. В голові вже зараз лунає оглушливий хрускіт, який обов'язково з'явиться, коли ступиш на доріжку або зайдеш в замет. І навіть сонце здається таким теплим-теплим. Адже воно так яскраво світить!