З щасливим шлюбом, веселим святом,
Щоб вам до віку в добрі купатись,
Кохати вірно, не розлучатись,
Щоб вечорами не сумували
В нових колисках дітей гойдали,
Щоб вас втішали сини і дочки
І в хорі лунали їх голосочки,
Щоб горе й невдачі вас обминали,
А друзі та рідні не забували,
Жили 100 років і не старіли.
Щоб вами пишалась вся наша родина
Життя віше спільне цвіло як калина,
Щоб все, що бажаєте, в хаті ви мали
<span>І щоб як і ми на весіллі внуків гуляли
З весіллям вас Дідусь та Бабуся,ваш онук(онучка)
</span>
1) Розум-підмет
2)Зроду-обставина
3)Підступна-додаток
4)Покриті-присудок наверно
Замість провідний спеціаліст краще вживати словосполучення провідний фахівець.
Ми часто згадуємо в розмові слово «природа». І у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.Дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. Міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
Сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. Але не завжди ми можемо захистити прекрасне. Найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. І це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. Гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. Адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.Тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. Тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. Ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. Хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.
Валитися з рук - вдарити лихом об землю; йде, як по маслу ; як по нотах.
Кров із молоком - од вітру валиться; шкіра та кістки; як з хреста знятий.
Вітер у кишенях свистить - повний гаманець;багатства кури не клюють; жити, як у Бога за дверима.
Хоч у вухо вбгай(слухняний) - хоч кілка на голові теши
Грати першу скрипку - пасти задніх; плутатися у хвості.