<em>тема:</em>розповідь про незабутні події
<em></em><em>ідея:освітлення боротьби за волю</em>
<em />художні засоби:
епітети:історики майбутні,холодніх слів
метафора:холодних слів,вільних нив
заклик:мовчи,мовчи.О,тихше!
Повтори:Мовчи,мовчи
звертання:усторики майбутні
что ты имеешь виду ?
напишина русском и я скажу
я ее недавно прочитал [вчера]
Образ Соломії – досить оригінальний, але в певній мірі життєвий. Історичні умови життя українського народу в той час, який описаний в повісті, відповідали дійсності, події були правдиві, та й жінки, такі як Соломія, насправді існували і навіть були певним типом. У середині XIX століття багато хто з кріпаків, не витримавши знущань панів та принижень кріпацтва, вдавалися до рішучих дій і виборювали собі свободу навіть ціною власного життя. Були й такі, хто своє власне життя віддавав заради свободи інших. Саме такою була і Соломія, яка віддала своє життя заради визволення із неволі свого коханого.
<span />
"Усе мине, немов торішній сніг..."
Тема: осмислення швидкоплинності часу і невічності людських проблем.
Ідея: уславлення вічності України; засудження безглуздих поколінь; заклик до патріотизму і до добродушності.
<span>Худ. засоби: епітети (торішній сніг, вічна синя далина), метафори ("...все відболить, як ягоди калині...", "...час приспить...), персоніфікація ( "...лиш Україна грішникам болить, бо притомилась праведників ждати..."), анафора ("...Все інше відцвіте і відшумить. Все інше..."), незакінчені речення ("Все інше час приспить - і не згадати...").</span>