Лісовою стежечкою ідуть батько і син. Лісовий струмочок дзюрчить у лісовій гущавині.
-Тату,куди бабуся йде?-питає син.
-Зустрічати або проводжати,-говорить батько й усміхається. - Ось як ми зустрінемося з бабусею,ти й скажеш: Доброго дня, бабусю !
<span>1. Розмовно-побутовий стиль.</span>
Грицю!- сказав батько.
Га!- сказав Гриць.
Видиш оту хату?
Видзу.
Пам'ятай собі, се школа.
Ба,- сказав Гриць.
Сюди будеш ходити вчитися.
Ба,- сказав Гриць.
(І.Франко)
<span>2. Художній стиль. </span>
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: "Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?"
От баба й просить діда:
- Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!
Драматургічна творчість Григорія Квітки-Основ’яненка є цікавим і помітним явищем в українській літературі. Його п’єси «Сватання на Гончарів-ці» та «Шельменко-денщик» досі викликають інтерес та привертають увагу читачів, театральних діячів, кінематографістів.Привабливість названих п’єс полягає насамперед у яскравості гумористичного зображення життєвих явищ та людських типів. Ці драматичні твори визначаються літературознавцями як соціально-побутові. Гостре бачення письменником соціальних процесів і глибоке знання та майстерне відтворення народного побуту справді дозволяють характеризувати п’єси таким чином. Спільними для них є поширені в літературі того часу образи крутія та хитрюги-москаля, які однаково спритно морочать голови як своїм землякам-гречкосіям, так і зросійщеним, «новомодним» паненятам, що бавляться у світських людей. Це надає творам легкого водевільного забарвлення, виповнює веселими сценами, побудованими на простеньких інтригах. Сюжети нескладні й традиційні, збудовані на любовній колізії, яка розвивається в декораціях українського села з його тинами, призьбами, садочками, гарбузами (призначеними, крім кулінарного вжитку, для з’ясування стосунків між женихами та їх обраницями) тощо. Але, мабуть, найбільшої принади п’єсам надають словесні баталії персонажів, а також промовисті репліки «в сторону», які веселять нас, втаємничують у справжні думки та якнайкраще розкривають характери героїв.
В мeнe вдома є хом'ячок.Мeні його подарували позавчора, тому ім'я іщe нe придумали.Він любить йісти зeрнята та моркву.Хом'ячок щe малeнький, тому багато спить, алe він швидко підростe і станe дорослим.А ім'я я придумаю, і впeвнeна, йому воно дужe пасуватимe!