А є іменники,що мають багато лексичних значень.Вони мають назву багатозначні іменники.Наприклад,зірка-на небі спалахнули зірки;зірка екрана;морська зірка.
Ставка якого? де ми прощалися
Означальне
На зустріч їм наближаеться страшна змія. Маленькі жабки перелякались і з усієї сили почали пригати до озера аби врятуватися. Перша смілива жабка пригала попереду, вона була моторна і жвава, а друга - міська - відставала. Перша побачила це і вирішила трохи відволікти швидку гадюку, щоб інша змогла подалі втекти. А коли перша жабка, відволікаючи змію впала, друга навіть не обернулась на голос про допомогу. Змія підповзла до неї. Беззахиста жаба закрила очі від страху. Але змія не стала на неї нападати, а сказала, що їй бракує таких відданих друзів. Тепер у лісі жувуть дві дивні подружки - жабка і змія.
Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги! Спасибі тобі, осінь, за цю красу!