Розставте пропущені розділові знаки. Визначте тип підрядних речень, підкресліть граматичні основи. Буду йти від зорі до зорі працюватиму пізньо і рано щоб світили мені угорі вік нев’янучі стяги. (Є. Летюк) Скляр нарізав різцем світлих шибок скляних так щоб сонце ясне уміщалося в них. (О. Гойда) І наша радість буде хай такою щоб їй ніхто не заздрити не міг.
Я народиласяя в Україні, і мені безмежно дорога ця земля. Це і Тарасова гора під Каневом, це край дивовижної природи, край, де колись панували славетні козаки: сильні, мужні, красиві люди, а головне — вільні! Багатство України — це золоті пшеничні лани. Ось чому на нашому прапорі є жовтий колір, який і символізує безмежні лани пшениці. Другий колір на прапорі — блакитний — це чисте небо України. Любити свою Батьківщину — це значить не тільки пишатися її славною історією, але прагнути своїми діями ще вище піднести її велич, повсякчас дбати про втілення в життя світлих ідеалів. Україна має багато талановитих синів і дочок, які віддають усі свої знання, уміння, щедрість сердець рідній неньці. Кому зараз не відоме ім’я Великого Кобзаря — Тараса Шевченка, який вірив у те, що «оживе добра слава, слава України»? Хто не знає видатного Каменяра — Івана Франка, або українську дочку Прометея — Лесю Українку?! Виринають з небуття нові й нові імена, імена тих, хто любив рідну землю, хто вірив у неї й боровся за її щастя: Пантелеймона Куліша, Василя Симоненка, Василя Стуса і ще багатьох і багатьох. Ми вже досить дорослі, аби замислюватися про своє майбутнє, своє і своєї Батьківщини. Я прагну стати корисною для свого народу, вирости громадянином з активною життєвою позицією, хочу впевнено орієнтуватися в проблемах сучасності, бачити перспективи розв’язання цих проблем. Для цього насамперед треба вчитися, любити свою державу, щоб обрана професія принесла якнайбільше користі. Зараз, коли Україна все більше і більше скочується в розряд відсталих, слаборозвинених країн, їй дуже потрібні фахівці з новою свідомістю, патріоти, які б жадали не особистої наживи, а слави для своєї держави, її виходу на широкий європейський і світовий простір у ролі рівноправного ділового партнера. Усе частіше ми замислюємося над тим, чому живемо гірше від громадян цивілізованих держав. І звинувачуємо при цьому всіх: від керівника підприємства, закладу до президента. Та забуваємо, а може, і не знаємо того, що впродовж століть не мали держави, не мали свого правочинства, не мали законів, які не тільки були б виписані на папері, але й були дійовими. Я мрію, щоб врешті-решт по-справжньому запрацювали наші закони, щоб на краще змінилося наше життя, щоб Україна стала великою країною. І це буде залежати від нашого покоління, у деякій мірі особисто від мене.
Стіл-столи(невпевнена)
жолудь-жолуді
буквар-букварі
дощ-дощі(щ-позначає 2 звуки"шч")
брат-брати
їжак-їжаки("ї"-позначає 2 звуки)
єнот-єноти("є"позначає 2 звуки)
Вот еш парочка. Моя мати пораеться увесь день біля своїх квітів. Квітки бабусі дуже гарно дивляться на нашому подвір'ї.
- Як ти вважаєш, Алінко, що краще: комп'ютер чи книга?
- Я не знаю, Іване, а ти як гадаєш?
- Мені здається зараз комп'ютре має більше переваг, ніж книга.
- Але чому? Книга ж була джерелом мудрості спокон віків.
- Не заперечую, проте зараз комп'ютер поєднує в собі всю інформацію, яка потрібна сучасній людині. Через Інтернет ми можемо знайти просто будь-яку інформацію.
- Ти правий, Іванко, слід задуматися над цим.