Родной край – это самое прекрасное и удивительное место на земле. Самая красивая природа – только здесь, здесь самые интересные сказки, а также самые добрые и красивые люди. А все потому, что здесь все родное, свое, любимое.
Каждый человек имеет свой родной край, место, куда ему хочется вернуться, где он родился. Почему же родной край так манит к себе? Почему о нем тоскуют на чужбине? Возможно, потому, что окружающий мир предстал во всей красе именно в этих краях, здесь человек впервые познал его. Здесь маленький человек в первый раз увидел солнце и голубое небо, услышал шум дождя, впервые пошел в школу и узнал, что такое дружба.
Родной край - это, несомненно, самое красивое место на планете, самые лучшие люди живут здесь. С этим местом связаны самые светлые воспоминания: родной дом, мама, ожидающая из школы с восхитительным обедом.
Где бы человек не находился, как бы далеко он не уехал из родного края, он всегда будет вспоминать его, такой любимый, красивый и родной.<span>
Взято с <span>http://www.kritika24.ru/page.php?id=3665</span></span>
Владимер даль- девочка снегурочкв
шарль перо- красная шапочка и кот в сапогах
братья грим-3 пряхи и семь воронов
Коротка докладна біографія Лесі Українки
Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. (Мати — Олена Пчілка, Батько — високоосвічений поміщик, дядько — Михайло Драгоманов). У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти
Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати.
1881 рік став початком захворювання на туберкульоз. Тяжко хвора Леся вивчає класичні мови (грецьку і латинську). Восени 1883 року Лесі зроблено операцію на лівій руці, видалили кістки, уражені туберкульозом.
У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови.
Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря» . Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка».
1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів творів Миколи Гоголя (виготовлена нею спільно з братом Михайлом). Українка багато перекладала (М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В. Гюґо, Гомера й ін.).
Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів».
Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України ( І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською. ).
1894 рік — навчання в художній школі М. І. Мурашка в Києві. У травні поетеса вирушає за кордон до дядька М. Драгоманова. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці.
1902 рік поетеса провела на лікуванні в Сан-Ремо (Італія), живе в Одесі, Києві. У Чернівцях вийшла її збірка поезій «Відгуки».
1903 драматична поема «Вавілонський полон», вірш «Дим».
1904-1905 рр. — поезії «Дочка Ієфая», «Напис в руїні» та ін. Друге видання збірки «На крилах пісень». «Осіння казка», «Пісні з кладовища», «Пісні про волю», вірші «Мріє, не зрадь!», «Упоєні на бенкетах кривавих…», діалог «Три хвилини».
На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва.
7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві, живуть в Криму. Поетеса завершує драматичну поему «Кассандра». Жандармами вчинено обшук на квартирі Косачів, конфісковано 121 книжку. Л. Українку разом із сестрою Ольгою заарештовано.
У 1908 році Леся Українка перебувала в Ялті, Києві, Одесі, Євпаторії, Батумі, Тбілісі. їздила до Берліна на консультацію з професором щодо операції на нирках.
Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ.
Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років.
Ревизор (Н.В. Гоголь)
Метель (А.С.Пушкин)
Мертвые души (Гоголь)
Левша (Н.С.Лесков)
Людочка (Астафьев)
Три сеcтры (Чехов)
На дне (М.Горький)
Поиск по сайту
Поиск
Поиск по сочинениям
Мудрость
« Кого нам хвалит враг,
в том, верно,
проку нет »
Иван КРЫЛОВ
Подписка на рефераты и
школьные сочинения
Ваш E-mail :
Подписаться
Отписатся
Принять
Писатели
А.Н.Островский
Н.В.Гоголь
М.Ю.Лермонотов
А.С.Пушкин
И.С.Лесков
В.П.Астафьев
М.Е.Булгаков
Л.Петрушевская
М.Горький
Все писатели
Сочинение по произведению М. Твен
Приключения Тома Сойера
Сочинение М. Твен Приключения Тома Сойера
Главный герой повести Марка Твена
'Приключения Тома Сойера' - забияка и
любитель приключений Том Сойер. Том
живет у тети Полли вместе со своим
сводным братом Сидом, послушным
мальчиком. Тетя очень любит своего
племянника, хотя он доставляет ей немало
неприятностей - крадет яблоки и варенье из
<span>чулана, прогуливает уроки</span>
Почти всю свою юность Мцыри провел в монастыре. Им безраздельно овладела огромная тоска по родному дому, где он провел недолгое, но счастливое детство. Единственной его мыслью была мысль о побеге. <span>
</span><span>Мцыри сбегает из монастыря с целью найти свой дом, но лес предательски выводит его обратно к монастырю.
</span>