Отже, найголовнішим питанням казки є: чи може людина, нічого не роблячи, досягти результатів. Чи не так і сьогодні багато хто з нас приймає все те, що дають нам батьки, за своє. Але ми маємо кимось стати, щоб досягти власних результатів. А у цьому допоможе наполеглива праця. Людина має бути гідною своєї долі.
<span>Мертвий дух Цахеса був не здатний стати шляхетним, звичайно, все вирішували і навіть сьогодні вирішують гроші й статус у суспільстві. Змінились покоління, змінились часи, та проблеми нікуди не зникли. Але так хочеться вірити, що це — не наше майбутнє. Так що ж потрібно, щоб світ став таким, яким він є у наших думках — гарним, чистим? </span>
<span>Усі люди народжуються однаковими. Надалі їх відрізняє те, який життєвий шлях вони вибирають. Недарма Гофман поділив світ на ентузіастів і філістерів. Саме такими шляхами й ідуть люди. Звісно, на світі ще залишилися ті, які намагаються всього досягти самостійно. А я пропоную розглянути світ інших, світ філістерів. Які вони, звідки з'являються? </span>
<span>«Цахеси» серед нас. Це ще одне питання, яке ставить перед нами Гофман. Це так само звично, як ми спимо чи їмо. Мене засмучує лише одне — чому їх не можна змінити, чому їх так важко перевиховати? Цахесів породжує «хворе» суспільство, що втратило моральні й духовні орієнтири. Невже ми живемо у такому суспільстві? Люди, засліплені хибними ідеями, створюють собі подібних, а потім ми від цього страждаємо. Так і народжуються Цахеси, які йдуть до кінця, не помічаючи нікого іншого. Які заслуги, такі нагороди, але колись правда все ж таки переможе. І це станеться тоді, коли такі люди, як Бальтазар і Про-спер Альпанус, візьмуться за справу. А поки що всіх все влаштовує. Хіба не прикро, що одні мають усе незалежно від своїх здібностей, а інші завжди будуть від цих нуворишів залежними та обмеженими в своїх діях, навіть якщо віддадуть свій справі всю душу? Сподіваюсь, що світ позбудеться цахесів. На жаль, не сьогодні. Поки що люди не винайшли ліків проти них, але правда з'явиться. Не зараз, але світ звільниться від таких людей, що купують собі дипломи, чини, нагороди. Люди хочуть змінити усе, але кажуть: «Краще я так поживу, мені не хочеться втручатися у ці проблеми». Я вірю у краще. Коли люди позбудуть-ся байдужості, страху, коли перестануть перетворюва-тися на філістерів, у світі з'явиться душевна чистота, чистота думок, душевний спокій, ми станемо творцями прекрасного. Ось таку яскраву картину життя подає нам автор, на якій зображує вирішення питання щодо правильності вибору життєвого шляху. Люди, за вами вибір — який світ оберете ви: ентузіастів чи філістерів?</span>
Рассказчик беседует со старым цыганом Макаром Чудрой, который рассказывает ему о своей жизни и делится своими мыслями. Он не понимает, почему люди дерутся из-за земли, ведь ее так много. Макар родился свободным и живет свободным. Он всю свою жизнь путешествовал, многое повидал, поэтому не понимает людей, которые сидят на одном месте, работают, не зная, что такое свобода. Неподалеку слышится песня молодой цыганки Ноны, дочери Макара. Это побуждает цыгана рассказать историю про Лойко Зобара и красавицу Радду.
1. Чтение книг развивает воображение и ум
2. Чтение нужно что бы быть грамотным
3. Книга помогает узнать о мире
4.Повышает самообразование
5. Чтение увеличивает кругозор человека
Флаг Дагестана
Народная слава
И цвета там все прекрасны
Зелёный синий красный
<h2>
<em>Дружба - это хорошо. </em></h2>
<em>Несомненно бывают моменты, когда люди обижают, предают, бросают. Но разве таких можно назвать друзьями? Иметь общие интересы, гулять, общаться, получать положительные эмоции вместе - вот, что значит дружить! Всегда знать, что человек где-то неподалеку, что он умеет слушать, поддерживать, помогать!</em>
<em>Много друзей не бывает. Нет. Дружба проверяется временем, проблемами, счастливыми моментами. Когда человек рядом с тобой в любой ситуации - это ли не прекрасно? </em>
<em>Безвозмездно помогать ему и получать от этого удовольствие, уметь понимать друг-друга без слов... Это бесценно. </em>
<em>Человек, которому ты можешь довериться полностью. Рассказать всё. Посмеяться, над собой, над ним. Всегда знаешь, что он не перегнет, что знает, какие темы лучше не трогать.</em>
<em>Дружба... Что это такое? Для каждого это своё. Что-то обязательно светлое и прекрасное. </em>
<em>То, ради чего, пожалуй, можно с утра встать с кровати в хорошем настроении.</em>
<em>Как-то даже неловко (:</em>