Доспівалась пташка до зими, прийшлося під стріхою зимувати.Всяка пташка своє гніздо знає. Кожна пташка своє гніздо хвалить. Погана та пташка, якій своє гніздо не миле.Добра птиця свого гнізда не каляє.Про те зозуля кує, що свого гнізда не має.<span> Зозуля своє гніздо не в'є, діток своїх роздає.</span>
Твір опис: Криниця у нашому місті
Твір розміщено в шкільний твір-роздум і твір-опис від Tvir в Четверг 14 января
Відома істина: людина може значно довше прожити без їжі, ніж без води. Ковток прозорої джерелиці, із-цілює мандрівників, поновлює сили хліборобам у спе-котливі жнив’яні днини, дарує радість пастухам. Здавна в народі кажуть: яка криниця — такий і господар, який поріг — така й господиня. У цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. І особливо це стосується криниць — цих найевятіших місць. Як тут не згадати прекрасний народний звичай. Майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. Над колодязями зводили всіляких форм дашки. Вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.
З особливим смаком люди оздоблювали і зовнішнє цямриння. Кому доводилося бувати на Прикарпатті, той переконався в багатстві форм опорядження колодязів. Біля кожного обійстя, немов маленькі диво-му-зейчики, стоять криниці з вежами, поверх яких прикріплено флюгер або вирізьблено зображення голуба. На фронгончиках — різноманітні силуети тварин, квітів, краї оздоблено контурною різьбою або художніми розмальовками…
А яка криниця без зелені? Традиційно обіч них висаджують калину. Це дерево не тільки прикрашає місце, але й оберігає воду від спеки. З ранньої весни духмяніють тут квіти, гудуть бджоли, витьохкують солов’ї, а восени на рябчастих гілках багровіють пучки соковитих ягід. У дбайливих господарів обіч колодязя ще й клумба з квітами сусідитиме чи проляже вузький з природного каменю пїшник, стоятиме чепурненька лавка, відерце й полив’яний кухоль. Криниця у нашому місті. Це не тільки господарські зручності, але й висока естетична потреба, свідчення мистецького смаку, фантазії. Вода із семи криниць. Це не лише поетичне порівняння, художній прийом, але й глибока народна пошана до живих джерел.
Твори бувають різні. Кожен з них несе частинку душі автора. А якщо автор могутній власною душею, то його твори неможуть бути неулюблені. Про Тараса Шевченка можна говорити вічно. він поет, натхненник і пророк. Я люблю усі його твори, немає одного найулюбленішого, але про один можу розповісти. Твір "Розрита могила", це вірш сповнений великої мудрості. коли ти його читаєш, то розумієш настільки все влучно розповідається. В одній стрічці міститься вся та історія, переживання, життя. Мені подобається засудження людей, що жахливо ставляться до України. "Помагайте, недолюдки матір катувати!" - велика хвиля емоцій і опис проблеми що завжди буде актуально. Цей твір захоплює і від нього ідуть мурашки по шкірі.
Як подивитися на цю ситуацію але у здійсненні своїх прав і свобод кожен має підлягати лише до таких обмежень, які передбачені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги для прав і свобод інших, а також з метою забезпечення справедливих вимог моральності, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. В такому випадку , коли захист прав однієї групи людей може само по собі спричинити обмеження прав інших. Таке слід відокремлювати від вищезгаданих випадків обмеження прав. Не завжди легко розпізнати такі випадки.
Я думаю ,що державні справи починаються найперше від нас ,бо ми вибираємо президента та інших керівників ради ,які мають займатися державою.А держава це і є всі ми разом узяті.