<span>Добро й зло. Поняття вічні й нероздільні. І поки живий дух і свідомість людини, вони будуть боротися один з одним, добро буде «відкриватися» людині, висвітлюючи йому шлях до істини. Таку боротьбу представляє нам М. Булгаков у романі «Майстер і Маргарита», причому робить це своєрідно: перед читачем одночасно проходять два шари часу. Один пов’язаний з життям Москви тридцятих років двадцятого століття, іншої – з легендою або правдою про Иешуа Га-Ноцри. Булгаков дає нам «роман у романі», і обоє вони об’єднані однією ідеєю – пошуками істини й добра</span>Перенесемося в далекий Ершалаим, у палац прокуратора Іудеї Понтія Пілата. У білому плащі з’являється він перед людиною років двадцяти семи. Людина цей – кликали його Иешуа – обвинувачується в підбурюванні до руйнування ершалаимского храмуАрештант хотів було виправдатися. «Добра людина!..», але його «навчили» дотримувати етикету: Крисобой вийняв бич і вдарив арештованого по плечах. Важко не погодитися з тим визначенням, що дав собі прокуратор: «люте чудовисько». Понтій Пілат живе за своїми законами: він знає, що мир розділений на пануючим і подчиняющихся їм; що всесильно римського імператора, а в Ершалаиме він намісник імператора, виходить, пан всіх і вся. І раптом з’являється хтось, що думає
Можна впевнено сказати, що життя Лесі Українки — це подвиг. Поетесі
довелось рано зустрітися з нещастям, яке підкралося до неї у вигляді
страшної хвороби і зробило з неї фізично слабку людину. Та мужня жінка
не здавалася. Палка любов до Вітчизни, віра в народ — цілющі джерела, з
яких брала вона життєві сили.
Наймогутнішою зброєю поетеси стало
слово. Словом можна підтримати, повести за собою на бій за краще
майбутнє. Праця поета важка, та вона сповнена благородної краси. Поет
повинен служити народові до останнього подиху.
Такий герой поеми
"Давня казка". Слово — його наймогутніша зброя. Словом поет зумів
присоромити ціле військо й викликати в душах воїнів завзяття. Зв'язок
поета з людьми такий тісний, що людський стогін озивається луною в
поетовому серці. Його бунтарські пісні здатні викликати повстання.
Багатий
граф, якого лякає війна з народом, намагається зробити поета своїм
прислужником. Він пропонує йому життя в розкоші й славі, тільки народний
співець повинен забути "різні вигадки лукаві". "Не поет, хто забуває
про страшні народні рани", — чує граф у відповідь.
Кинутий до в'язниці, поет продовжує служити людям, його слово допомагає повстанцям у війні за кращу долю.
Найголовніша Проблематика твору "Сто тисяч" полягає в ненаситній жаги до багатства та грошей. Ця проблема надзвичайно актуальна в наш час, тому що це є духовна обмеженість і вона грає згубний вплив грошей на людей
як я створюю прикраси
Створювати прикраси це моє хобі. Моя бабуся теж полюбляла це робити, потім мати і тепер я .
Це кропотливий процес але результат вражає. Але нічого не буде якщо не постаратися, тому коли я роблю прикраси я вкладаю частинку своєї душі й любові до праці.
Моя мама навчила мене робити ці прикраси ще коли я була маленька . Вчилась я швидко тому в мене виходили прикраси кращі навіть за мамині. Мама побачивши мій потенціал віддала мене на гурток по плетінню браслетів і намист. В гуртку я теж добре працювала і якщо щось не виходило я переробляла. В мене вдома назбиралося дуже багато прикрас і я вирішила подарувати їх своїм подругам.
Тепер я і мої подруги дуже гарні.
Твір «Як я допомагаю мамі»
Раніше я не замислювалася про те, яка ціна домашнього затишку та
злагоди в родині. Щоб нічого не порушувало порядок, зранку до вечора
слідкує мати. Тому її інколи так турбують речі, які я кладу не на своє
місце, або ж найменший бруд у моїй кімнаті.
Тільки нещодавно я зрозуміла, чому необхідно піклуватися про
такий дріб’язок. Кілька місяців тому матуся поїхала у відрядження на
кілька тижнів. На хазяйстві залишилися лише ми з батьком. Тоді я й
зрозуміла, чого варті ота чистота й порядок!
Без турботливих маминих рук наша домівка перетворилася на
запорошений магазин антикваріату! Гарно було лише нашому коту, який у
купах речей час від часу викопував собі норки. А коли я у цьому
гармидері загубила ключі від дому, я заприсяглася допомагати мамі у
будь-яких дрібницях, про які б вона не просила. Отак втративши на не
короткий час пильну хранительку домашнього вогнища, я усвідомила ціну її
сумлінної роботи.
Одна зламана чи брудна річ може легко зіпсувати домашній затишок.
Причому йдеться не лише про чистоту підлоги чи посуду. Атмосфера в домі
залежить від простих речей: затишку та взаємодопомоги. Чистота й
порядок зовні – це запорука й внутрішньої гармонії також.
<span>Я допомагаю мамі у простих речах, вона відчуває підтримку й не
так втомлюється, з гарним настроєм виконує свою роботу. Усі від цього
отримають вигоду. Адже злагода вдома поширюється й за межі хатніх стін
на колектив та суспільство.
</span>