Герой російського билинного епосу. Билина про нього відноситься до новгородському циклу билин. Виникнення новгородських билин дослідники датують XII століттям, часом занепаду Київської Русі та розквіту Новгорода. Новгород був найбільшим торговим містом
Герой новгородської билини Садко – не воїн-богатир, а купець. Був він перш бідний, мав з усього добра тільки «гуслі звончатих», з якими хаживал на бенкети звані, веселив народ. За його майстерність пісняра подарував йому Морський цар три рибки-золоті пера. Закупив на них Садко товару видимо-невидимо, став він багатим гостем-купцем пана Великого Новгорода…
Билина складається з трьох частин, які зустрічаються і в якості самостійних билин. У найбільш древній частині билини розповідається про перебування Садко в підводному царстві. Цей сюжет перегукується з міфам про подорож героя в «інший світ». Такі міфи зустрічаються у всіх народів. У міфах багатьох народів зустрічається і образ співака-музиканта, що зачаровує своєю грою все живе і неживе. Розповідь про те, як Садко розбагатів за допомогою золотих риб, подарованих йому Морським царем, в билину був включений пізніше. Деякі билин в цій частині билини говорять не «Морський», а «Водяний» цар. Самої пізньої частиною билини є колоритний розповідь про те, як Садко намагався «повикупіт’ усі товари новгородські».
Деякі дослідники вважають, що у билинного Садко був реальний прототип – багатий новгородец Садко Ситініч, згаданий у літописі у зв’язку з тим, що він в 1167 році побудував в Новгороді кам’яну церкву в ім’я Бориса і Гліба.
В рассказе Тургенева “Муму” мы видим барыню, которая думала только о себе, своем покое, а другие люди должны были ей угождать, выполняя любую ее прихоть. Против такого порядка вещей выступает писатель. Он был честным человеком и не мог мириться с крепостным правом.Старая барыня, вдова жила в одной из окраинных улиц Москвы. Дети у нее работали в другом городе, дочки вышли замуж и тоже жили отдельно. Выезжать же к ним в гости барыня не любила и делала это очень редко. Поэтому, от безделья, отсутствия близких и духовной пустоты, она очень скучала и впала в старческий маразм.
Вид: Женщины — отрицательные герои, классические злодеи из русской литературы
Деспотичная старуха, во всем следовала древним обычаям и прислугу держала многочисленную и был у нее один башмачник, по имени Капитон Климов, алкоголик.
От нечего делать, она решила выдать за него замуж свою прачку Татьяну, которую любил ее глухонемой дворник Герасим. Но для барыни прислуга была, что насекомые, и на их чувста ей было наплевать. Она, думаю, даже не подозревала, что они у них могут быть.
<span>Однажды ее напугала маленькая собачка, любимица Герасима. И у барыни произошел бзик. Она решила от нее избавиться.</span>
Во мне простое чувство справедливости заговорило, а вовсе не
родственное, - возразил запальчиво Аркадий. - Но так как ты этого чувства не
понимаешь, у тебя нет этого ощущения, то ты и не можешь судить о нем.
- Другими словами: Аркадий Кирсанов слишком возвышен для моего
понимания, - преклоняюсь и умолкаю.
- Полно, пожалуйста, Евгений; мы наконец поссоримся.
- Ах, Аркадий! сделай одолжение, поссоримся раз хорошенько - до
положения раз, до истребления.
- Но ведь этак, пожалуй, мы кончим тем...
- Что подеремся? - подхватил Базаров. - Что ж? Здесь, на сене, в такой
идиллической обстановке, вдали от света и людских взоров - ничего. Но ты со
Знаю точно что:)бедная Лиза умерла.....очень печальная история про его друга который обманул её...он сказал что в армию забирают :)а на самом деле проиграл все деньги в карты:(И вроде бы поженился на другой ради денег.....подкаблучник короч:)Ну в общем они печальные истории:)
Возможно, слова "аж", "ажно". Есть еще там слово "инда", ему так же соответствует частица "аж".